Святе Богоявлення. Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
Щоби стежити за оновленнями follow me on facebook
Мф. 3:13-17
13 Тоді приходить Ісус з Галилеї на Йордан до Іоана хреститися від нього. 14 Іоан же стримував Його і говорив: мені треба хреститися від Тебе, і чи Тобі приходити до мене? 15 Але Ісус сказав йому у відповідь: облиш нині, бо так належить нам виконати всяку правду. Тоді Іоан допускає Його. 16 І, охрестившись, Ісус вийшов зразу ж з води, – і ось розкрилися Йому небеса, і побачив Іоан Духа Божого, Який сходив, мов голуб, і спускався на Нього. 17 І ось голос лунає з неба, який говорить: Це є Син Мій Улюблений, в Ньому Моє благовоління.
***
Хрещенням від Іоана Хрестителя в Йордані Ісус Христос розпочав своє служіння людству. В тогочасній єврейській історії водне хрещення застосовувалося в одному з трьох випадків:
По-перше, сам Іоан Хреститель проповідував хрещення покаяння. Проте, Христос не потребував такого хрещення, бо не мав гріха.
По-друге, існувало хрещення навернення, яке проводили над людьми, що бажали перейти від язичницької віри до юдаїзму. Jamieson, Fausset and Brown так це пояснюють: “За єврейським звичаєм новонаверненого язичника, що публічно приймав юдейську віру через охрещення, називали новонародженим дитям”. Але Христос не потребував навернення до юдаїзму. Він народився і виріс в ньому.
Третій різновид хрещення застосовувався лише до невеликої групи обраних. Обряд водного обмивання проходили священики під час становлення на служіння. Закон прямо указував, що Первосвященик мав бути “омитий водою,” а Єрусалимський Храм мав спеціально облаштовані для цього окремі басейни.
Поставляючи Аарона Первосвящеником, за вказівкою Божою “Мойсей зробив так, як повелів йому Господь, і зібралася громада при вході у скинію зібрання. І сказав Мойсей до громади: ось що повелів Господь зробити. І привів Мойсей Аарона і синів його й обмив їх водою… і полив [Мойсей] єлей помазання на голову Аарона і помазав його, щоб освятити його.” (Лев. 8: 4-12)
Лише після того, як Аарон і його сини були обмиті водою та помазані оливою, вони почали своє священиче служіння, приносячи жертви й торкаючись священних речей, як служителі Божі. Саме обмивання водою і помазання оливою наложило на них печатку Божого Благословення.
Євангеліє оповідає, що служіння Ісуса Христа розпочалося Його Хрещенням у річці Йордані, після якого Дух Святий у вигляді голуба зійшов з неба й спочив на голові Спасителя. Таким чином Отець Небесний явив Ісуса Христа обраним на Первосвященицьке служіння, супроводжуючи об’явлення словами: “Це є Син Мій Улюблений, в Ньому Моє благовоління” (Мф. 3:17).
Це стало початком служіння Спaсителя. “Отже, маючи Первосвященика Великого, Який перейшов небеса, Iсуса Сина Божого, будемо твердо триматися сповiдання нашого” (Євр.4:14).
***
Одежею хрещення Бог встановлює дрес-код для своїх вірних. У посланні до Галатів апостол Павло говорить: “Усi ви, що в Христа хрестилися, у Христа одяглися” (Гал. 3:27), отже хрещення одягає віруючого у Христа.
Armani, Gucci, Abercrombie and Fitch – жоден одяг цих дизайнерських марок не може зрівнятися з одягом хрещення. Бо цей одяг є знаком єдності зі Спасителем у Його смерті і Воскресінні. Зазвичай люди демонструють своїм одягом власний соціальний та матеріальний статус. Таким чином представники одного кола впізнають один одного за виглядом. Нехай же приходячи до церкви кожен з вас одягається в праведність, пишаючись тим, що є християнином і підкреслюючи свою приналежність до Божої родини.
***
Одного разу місіонерка пенсійного віку завітала до нашої громади. Ціле своє життя вона віддано трудилася в Африці й одного разу стала свідком хрещення, яке запам’яталося їй на ціле життя. Знайомий місіонер з трьома новoнаверненими зайшов на середину невеликої річки. Потічок був настільки мілким, що довелося викопати яму в піщаному дні, але й після того охрещуваним треба було присідати щоби зануритися у воду.
Спочатку все йшло як звичайно. Друзі й родина охрещуваних стояли на березі споглядаючи за дійством. Місіонер прочитав належні молитви й почав по черзі занурювати охрещуваних. Коли перший виринув з води, то одразу почав несамовито кричати від радості. Другий і третій робили те саме.
Після церемонії друзі місіонери, що уважно споглядали за обрядом, запитали, про причини крику. Молодий місіонер признався, що мова місцевого племені не передбачає символічного значення тексту. Коли місцеві мешканці чули, що вони мають бути поховані з Христом, щоби потім разом з ним воскреснути (Рим.6:4), то думали, що під час обряду хрещення дійсно помруть. Гості весело сміялися допоки молодий місіонер не зупинив їх простим запитанням: “Чи наважилися би ви зайти в річку, якщо б вірили, що реально помрете під час обряду хрещення?”
***
Говорять, багато років тому християни Ірландії хрестили малюків повним зануренням у воду. Проте, коли хрестили хлопчика, хтось тримав його праву руку над водою, щоби коли виросте міг бути добрим воїном.
***
Ріка Йордан ніколи не була чимось екстра ординарним. Звичайне місце де напували худобу, наповнювали відра і глеки, прали одяг і мили посуд – нічого магічного або чарівного. Ці води не викликали жодного священного трепету чи надзвичайних очікувань, аж до часу ,коли на Йорданський берег прийшов Спаситель світу.
Коли нога Христа ступила на рудувату землю берега, інший посланий Богом чоловік завершував там свою місію. Його ім’я Іоанн, але в історію він увійде з характерним додатком, що сповна описує його місію – Хреститель.
Одягнутий в одежу з верблюжого волосу, Іоанн харчувався сараною та медом диких бджіл і жив у відокремлених від суспільства місцях Зайорданської пустелі. Почувши заклик Божий пророк проповідував кожному, хто готовий був його слухати. Іоанн закликав до покаянного хрещення на відпущення гріхів (Мк. 1:4) і багато людей приходило його послухати. Євангеліє говорить що “виходили до нього з усієї країни Юдейської і єрусалимляни; і всі хрестилися в річці Йордані від нього, сповідаючи гріхи свої” (Мк. 1:5).
Великі юрби людей приходили послухати цього відданого своїй міссії, харизматичного і нестримного проповідника. Серед них і тридцятирічний тесляр з Назарету. Ступивши у брудно-руду воду Йордану Ісус брів по замуленому дну. З кожним кроком холодна вода грайливо закручувалася навколо його тіла. Христос наближався до Іоанна Хрестителя.
Нетерпелива громада чекала на березі, щоби послухати проповідь пророка, але цього дня вони стали свідками чогось значно більшого. Ось як Євангеліст описує те, що сталося…
***
Під час охрещення Спасителя Дух Святий у вигляді голуба зійшов з небес і спочив на Ньому (Ін.1:32). Присутність Бога у Старозавітному храмі називалась Shekinah або Слава Божа, що була видимою у формі хмари. Єврейська традиція говорить, що перед руйнацією Єрусалимського Храму в 587 році до Різдва Христового Shekinah або Слава Божа залишила Храм, відлетівши на небо у вигляді голуба. Разом з тим немає свідчень, що після відбудови Храму Shekinah повернулася до новозбудованого приміщення.
Наступного разу ми бачимо Славу Божу, що сходить з Небес лише під час Хрещення Спасителя в Йорданських водах. Таким чином Христос замінив собою Старозавітний храм. Як той був зосередженням релігійного життя Вітхозавітних часів, так Христос став серцевиною Нового Заповіту. Коли Спаситель очищає храм від мінял і торговців Він говорить: “Зруйнуйте храм цей, і Я за три дні поставлю його ” (Ін.2:19).
Lane, Tommy. “Www.frtommylane.com.” Baptism Changes Our Souls Forever. Web. 15 Jan. 2015.
***
Хрещення Іоана Хрестителя глибоко вкорінене в тогочасне юдейство. Воно стало продовженням розповсюджених ритуалів очищення. Благочестивий Юдей мив руки до лiктів після повернення з базару. Ритуали омовення всього тіла проводилися у спеціальному басейні, що називався mikvah. Омовення відбувалося після народження дитини, контакту з трупом або завершення місячного циклу в жінок. Під час розкопок у Кумрані, на березі Мертвого моря знайдено численні цистерни з’єднані з невеличкими басейнами для омовень, що засвідчує важливість ритуалів омовення для секти Єссеїв, до якої на думку ряду дослідників певний час належав й Іоан Хреститель. Крім Кумрану подібні басейни-mikvah археологи знаходять в Єрусалимі та багатох інших місцях поселення євреїв тих часів. Це доводить, що обряди омовення були важливими й широко розповсюдженими.
Хрещення Іоана було обрядовим актом, який, ймовірно, міг повторюватися регулярно. Під час цього хрещення на людину не сходила Благодать Святого Духа (окрім одного випадку). Воно не було спасительним, не відкривало людині дорогу до вічного життя, а лише готувало людство до приходу Месії.
Іоан проповідував, кажучи: “Гряде Сильніший за мене слідом за мною, Якому я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінь взуття Його. Я хрестив вас водою, а Він хреститиме вас Духом Святим” (Мк.1:7-8)…
Blake, Ray. “Baptism of the Lord.” Fr Ray Blake’s Blog. 13 Jan. 2014. Web. 15 Jan. 2015.
***
Здається, спори про доцільність або не доцільність хрещення малюків назавжди уходять у небуття. Замість них починаються суперечки про доцільність самого хрещення. Нажаль, ці сперечання грунтуються не на богословських, а на утилітарних аргументах. Чому би замість хрещення просто не зареєструватися он-лайн у будь якій церкві світу за власним смаком, залишити номер кредитної картки, щоби можна було пожертвувати гроші одним кликом мишки, і споглядати за богослужінням на моніторі комп’ютера у зручний для себе час, при цьому насолоджуючись комфортом домашнього затишку. Багато церков, і не лише протестантських, радо надають людям таку можливість. Значна кількість православних священиків виставляють в мережу записи богослужінь та проповідей. На жодному записі я не бачив попередження, що перегляд богослужіння не дорівнює участі у богосложінні, он-лайн молитва не те саме, що молитва в храмі, а спостереження за причастям сотні людей не замінить одного єдиного, але власного причастя.
Як би не змінювалися часи, якого би прогресу не сягнула технологія, щоби стати частиною церкви людина має прийняти хрещення особисто. Церковне життя належить до тої сфери людської діяльності, яку не можливо здійснювати он-лайн безкарно. До цієї ж сфери належить харчування, родинні стосунки, виховання дітей, чистота тіла…
***
Суперечки навколо Богоявлення стосуються не того, чи потрібно його святкувати взагалі або якого числа, а того яка саме подія з життя Спасителя демонструє Ісуса як передвічного Сина Божого. У другому столітті Климент Олександрійський перераховує аргументи сторін: дехто святкує візит магів з дарами до малюка-Христа як історичну мить Богоявлення, інші вважають, що це час Охрещення Спасителя Іоаном Хрестителем, ще інші, що це чудо в Кані Галилейській, коли Спаситель перетворив воду на вино; при цьому стверджують, що усі ці події відбулися шостого січня.
Тож, хоч святкування відбуваються в один день, події відзначаються різні. Східна Церква згадує Хрещення Спасителя в річці Йордан. Західна – візит Магів. Єгипетські монастирі та Вірменська Церква шостого січня відзначають разом Різво і Хрещення Христа.
Яку подію цього дня відзначає та чи інша Церква говорить про саму Церкву більше ніж про Богоявлення. Західна Церква святкує поклоніння східних язичницьких магів або царів Богомладенцю як вшанування земною владою вищої над собою влади Божої. Східна Церква задає зовсім іншу тональність, демонструючи смиренність Спасителя, що ідентифікує Себе з грішниками та проходить обряд Хрещення…
***
Щоби стежити за оновленнями follow me on facebook