Різдво Христове

Щоби стежити за оновленнями follow me on facebook

Мф. 2:1-12

2 Коли ж Ісус народився у Віфлеємі Юдейському у дні царя Ірода, волхви зі сходу прийшли до Єрусалима, кажучи: 2 де є народжений Цар Юдейський? Бо ми бачили зірку Його на сході і прийшли поклонитися Йому. 3 Почувши це, Ірод цар стривожився, й увесь Єрусалим з ним. 4 І, зібравши всіх первосвящеників і книжників народних, питав у них: де мав би народитися Христос? 5 Вони ж сказали йому: у Віфлеємі юдейському, бо так написано пророком:  6 і ти, Віфлеєме, земле Юдина, нічим не менший від інших володінь Іудиних; бо з тебе вийде Вождь, Який упасе народ Мій, Ізраїля. 7 Тоді Ірод, потайки покликавши волхвів, вивідав від них час з’явлення зірки 8 і, пославши їх до Віфлеєма, сказав: підіть, старанно розвідайте про Немовля і, коли знайдете, сповістіть мене, щоб і мені піти поклонитися Йому. 9 Вони, вислухавши царя, пішли. І ось зірка, яку бачили вони на сході, йшла перед ними, аж поки, нарешті, прийшла і зупинилась над місцем, де було Немовля. 10 Побачивши зірку, вони зраділи радістю вельми великою. 11 І, увійшовши в дім, побачили Немовля з Марією, Матір’ю Його, і, впавши, поклонилися Йому; і, відкривши скарби свої, принесли Йому дари: золото, ладан і смирну. 12 І, одержавши уві сні одкровення не повертатися до Ірода, іншою дорогою відійшли до країни своєї.

***

K. Chesterton казав про Різдво Христове: “Дитя, яке гралося Сонцем і Місяцем, грається сіном”.

***

Народження Богодитини стало красномовнішим ніж будь-які слова. Хліб життя народився у місті Віфлеємі, що перекладається як “дім хліба” і покладений у ясла, які є годівницею для тварин. У своїй безпомічності і бідності він став доступним для заможних і убогих, для великих і малих, для праведників і грішників.

***

Імена волхвів, що принесли дари Ісусу, як і кількість самих волхвів, не відомі. Оскільки було три подарунки, то вважають, що і гостей було також три. Західна традиція називає їх Мельхіором з Персії, Каспаром або Гаспаром з Індії та Балтазаром з Аравії. Вперше ці імена з’явилися на мозаїці шостого століття в Равенні, Італія.

***

Подорож волхвів до новонародженого Сина Божого символізує внутрішній шлях, який пройшло людство від поклоніння язичницьким богам до віри у Христа як Спасителя і Царя світу…

***

У новорічному та передріздвяному сум’ятті здається, що настав сезон коли міняйли вигнали з храму Христа. Я не кажу, що не треба прикрашати свої оселі та купувати подарунки. Просто святкуючи Різдво важливо не забути про подію, якій присвячене це свято. Добре мати ялинку, кольорові ліхтарики, гірлянди, але важливіше мати образ Сина Божого та Його Матері, щоби кожен міг бачити Того, чиє народження ми так урочисто святкуємо.  

***

Народна уява часів середньовіччя закарбувала в пам’яті поколінь зворушливе передання, про малюка Христа, що Різдвяної ночі ходить вулицями шукаючи хати де Його приймуть. Добрі християни, сподіваючись що Спаситель зайде саме до їх дому, виставляли свічку у вікно. Жоден не міг знати як буде виглядати Христос цього року. Він міг прийти як жебрак, сліпець, сирота чи просто бідний сусід. Усіх, хто стукав у двері на Різдво заводили в середину, годували, поїли, давали можливість зігрітися і відпочити. Прогнати когось із власного двору це дорівнювало вигнанню Христа.

Ми давно не живемо в середньовіччі. Але можливо і нашими вулицями ходить Христос, шукаючи оселю де Його радо приймуть. Можливо сьогодні Він постукає в двері вашого дому, або в двері вашого серця. Чи знайдеться там місце Йому?..

***

Коли Бог прийшов на землю люди жили і помирали нічого не знаючи про пришестя в світ Спасителя. Стів Браун розповідає маловідому історію про англійських соціологів. У 1940-х, одразу після того, як Індія перестала бути англійською колонією, група вчених намагалася дослідити вплив Британської імперії на місцевих мешканців. Через шість місяців дослідження проект було несподівано згорнуто, а науковців відкликано назад в Англію. І справа була ось у чому. Перші ж дослідження показали, що не зважаючи на те, що англійці володіли Індією з 1600-х, більшість сільського населення ніколи навіть не чула про присутність англійців на їх землі. І досі ми живемо в світі куди прийшов Цар Всесвіту, але більшість не підозрює про Його постійну присутність.

Markes, Fred. “Fred Markes Sermon on Fix Your Eyes upon Jesus, He Is King of Kings.” Sermoncentral.com. 1 Apr. 2011. Web. 5 Oct. 2015.

***

Ісус Христос народився у Віфлеємі Юдейському – невеличкому містечку в п’яти милях південніше Єрусалима, що раніше називалося Єфрафа. Тут Йосип поховав свою матір Рахіль (Бут.48:7), а Руф жила зі своїм чоловіком Воозом (Руф.1:22). Віфлеєм був домом царя Давида і отже саме з Віфлеєму Юдеї очікували пришестя Месії (Мих. 5:2).

Слово Віфлеєм перекладається “дім хліба”. Один із перших християнських апологетів Юстин Мученик (100-165 після Р.Х.), що походив із місцевості коло Віфлеєма, говорив, що Спаситель народився у печері недалеко від міста. Саме з його слів формувалося традиційне уявлення про народження Спасителя у невеличкій печері, яка слугувала стайнею.

Волхви або маги що прийшли зі сходу, ймовірно з Персії, були плем’ям жреців. Геродот стверджує що маги походять із Мідії і колись намагалися повалити владу Персидської імперії, але зазнали невдачі. Після поразки маги стали плем’ям священиків подібним до Левитів в Ізраїлі. Вони відзначалися язичницькою мудрістю і праведністю життя. Разом із заняттями філософією та наукою маги передбачали майбутнє, тлумачили сни, вивчали зірки та вірили в астрологію, пов’язуючи майбутню долю людини з розташуванням небесних світил у мить її народження. Астрономічні феномени сприймалися як втручання богів у звичайний порядок речей для того, щоби подати певний знак…

В дарунок Спасителю волхви принесли золото, ладан і смирну. Саме тому передання говорить, що самих дарувальників було троє. Їх іноді називають царями і навіть наводять імена: Каспар, Мельхіор і Балтазар. Марко Поло розповідав про село в Персії, мешканці якого наполягали, що саме звідти маги почали свою подорож до Віфлеєму…

Історія Йосипа, Обручника Марії, перегукується з істрорією Старозавітного Йосипа, сина Якова. Книга Буття оповідає, як сни привели Йосипа до Єгипту, після чого він захистив і врятував від голоду свій рід. Новозавітний Йосип так само отримує у сні одкровення тікати до Єгипту, чим спасає новонародженого Христа від смерті…

Funk, Ferdinand. “Flight to Egypt – Study Pages.” Sermons.Logos.com. 1 June 2010. Web. 6 Oct. 2015.

***

Наступного дня після Різдва священик одного з храмів у Сан-Франциско побачив, що зі святочного Вертепу зникла фігура Христа. І це при повному храмі народу. Збентежений такою сумною подією священик вже збирався дзвонити до поліції, але побачив маленького Джиммі, що тягне за собою велику червону машину. В середині машини була фігурка Богомладенця.

Підійшовши до Джиммі священик запитав: “Де ти взяв Ісуса?”

“Як де? У вертепі,” – відповів Джиммі.

“А на що ж ти його взяв?” – продовжував питати збитий із пантелику священик.

“Тиждень тому я просив Бога, щоби мені подарували велику червону машину на Різдво і обіцяв, що в разі це збудеться, покатаю Його навколо храму,” – з посмішкою відповів хлопець.

Звичайно, Джиммі не хотів когось засмутити. Таким чином він хотів віддячити за подарунок. Самого ж Христа Джиммі розглядав як своєрідного Санта Клауса, у якого треба випрошувати подарунок.

Сьогодні ми поговоримо про дорослих людей, що як і маленький Джиммі бачать Бога лише як джерело усіляких благ…

Strite, Jeff. “Born To Be A Messiah.” Sermoncentral.com. 1 Dec. 2012. Web. 6 Oct. 2015.

***

Можливо ви чули історію про одного невіруючого чоловіка, що відмовився йти до церкви на Різдвяну службу, бо не вірив у правдивість Слова Божого. Читаючи газету він почув шум під вікном та вийшов подивитися, що сталося. Два горобця вдарилися у вікно і лежали долі. Інші птахи сиділи на гілках дерев і трусилися від холоду. Чоловік, хоч і був невіруючим, мав добре серце і, жаліючи травмованих пташок, підібрав їх і заніс до теплого сараю. Він сподівався, що усі інші горобці полетять слідом за ним і перебудуть холод у теплі, залишив двері відчиненими, але жоден птах не зрушив з місця. Тоді чоловік почав приманювати горобців хлібними крихтами виклавши ними дорогу до сараю. Він сподівався, що голодні птахи зайдуть у середину. Але вони навіть не наближалися до будівлі. Тоді чоловік спробував загнати їх у сарай, але з цього також нічого не вийшло. Зрештою стомлений цією не  перспективною справою чоловік подумав: “Якби я тільки міг їм пояснити, що хочу допомогти і спасти від лютого холоду. Вони не розуміють людської мови, а я не можу говорити їхньою. Хіба би я став на хвилинку одним із них – одним із них”. Цієї миті вдарили церковні дзвони, а чоловік впав на коліна посеред глибокого снігу, відчувши в серці мир про який співають ангели Різдвяної ночі. “Дякую тобі, Боже, що Ти став одним із нас,” – це все, що зміг промовити чоловік…

Ця історія відбулася під час Великої Депресії, коли родина з трьох чоловік – тата, мами та сина – зовсім не мала коштів на Різдвяні дарунки. Порадившись, родина вирішила подарувати один одному мрії: вирізати зі старих журналів картинки подарунків, які вони купили би один одному якби не були обмежені у грошах. Картинки склали у коробки та поставили під ялинку. Різдвяного ранку усі троє були завалені дарунками, хоч і не справжніми. Тато мав нову машину, катер, костюм, плащ та кілька светрів. Мама знайшла великий будинок своєї мрії, діамантове намисто, шубу, плаття та круїзну подорож. Звичайно, найбільше подарунків отримав найменший член родини. Серед них був новий велосипед, похідний намет і безліч різних ігор та іграшок. Після того як усі дарунки були розглянуті, син поліз під ялинку, дістав ще одну коробку та протягнув батькам. У середині був малюнок трьох усміхнених людей що трималися за руки, а під малюнком напис “МИ”.

Минули роки. Велика Депресія завершилася. Пройшло не одне Різдво і  родина подарувала один одному більшість з того, що було зображено на картинках того ранку. Але навіть через багато років з усіх Різдвяних свят згадували одне – коли подарунком стала любов і тепло сердець.

“The Gift of Light.” Day1.org. 29 Dec. 2002. Web. 6 Oct. 2015.

***

Різдвяні традиції різняться у різних країнах. В Ісландії, де видають найбільшу кількість книг із розрахунку на кількість населення, книга є найкращим Різдвяним подарунком. Затишного Різдвяного вечора ісландці читають. На відміну від них, у сусідній Фінляндії є звичай у навечір’я Різдва ходити в сауну. Норвежці цього дня ховають мітли, щоби їх не стягнули відьми. В Південній Луїзіані палять багаття, щоби Санта Клаус знайшов дорогу саме до їх будинку. Італійці збираються на вечерю, де споживають сім різних страв із море-продуктів. Французькі та німецькі дітлахи лишають взуття коло каміну або вікна сподіваючись на подарунки.

Іспаномовні католики, в Мексиці та Південній Америці, мають щось на зразок українських колядок. За дев’ять днів до Різдва (по одному на кожен місяць вагітності Марії) вони починають відзначати “Las Posadas”. Двоє переодягаються в Марію та Йосипа, інші у пастухів і ангелів та ідуть до будинків співаючи колядки. Стукають у двері і співають: “Пустіть нас ночувати. Моя жінка вагітна і ми на можемо іти далі”.

“Немає місця!” – відповідають господарі.

“Але жінка вагітна,” – продовжують наполягати колядники.

“Немає місця, немає місця!” – заперечують господарі, але після кількох сперечань двері відчиняються і ціла процесія заходить до середини де разом із господарями стає на коліна перед вертепом співаючи молитви та колядки. Дітлахів традиційно обдаровують солодащами і процесія рухається до іншої хати.

Як і українські вертепи, мексиканці не буквально дотримуються Євангельської історії. Врешті-решт кожна хата радо відчиняє двері перед Марією, долучаючись до загального святкування. Але хіба Різдво не про зміну історії.

Різдвяної ночі Господь стукає у двері наших домів та наших сердець. Сьогодні кожне місто і кожне село стає Віфлеємом. Для того хто прийме Христа, Різдвяна ніч стає початком нової ери…

“A Christmas Homily.” Thebostonpilot.com. 2 Jan. 2015. Web. 6 Oct. 2015.

***

Христос народився два тисячоліття тому в далекій Палестині. Від того часу Різдво стало викликом для кожного, бо Він має народитися в глибині християнського серця. Ця ідея віддзеркалена на полотні Holman Hunt, що називається “Христос Світло для світу” (“Christ the Light of the World”). На катрині темрява серед якої Спаситель із світильником в руках стукає у зачинені двері. Самі двері заросли в’юнкими рослинами та ожиною –  свідчення того, що вони не відчинялися довгий час. Двері не мають ручки і відчиняються лише зсередини. Художник проілюстрував слова з Апокаліпсису 2:20: “Ось, стою при две­рях і стукаю; якщо хто почує голос Мій і відчинить двері, увійду до нього, і буду вечеряти з ним, і він зі Мною”. Спаситель хоче бути з кожною людиною, але не ломиться у двері, а смиренно чекає ззовні на відгук люблячого серця.

Smith, Peter. “The Great Joy of Christmas …” Rcsouthwark.co.uk. 25 Dec. 2011. Web. 6 Oct. 2015.

***

Одною з характерних ознак сучасної ери інтернету та соціальних мереж є зростаюча самотність. 1980-го року 20% американців відчували себе самотніми. Сьогодні ця цифра виросла більше ніж вдвічі. Деякі кампанії наймають на роботу “обіймальників”. Людей, що за $60-$80 на годину цілком платонічно обіймають усіх бажаючих. За $23 на годину можна взяти на прокат друга. Веб-сайт RentAFriend пропонує вибір з понад 500 000 кандидатів.

Скільки не плати за обійми та дружбу, купити любов не можливо. Добра новина Різдва в тому, що “так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне” (Ін. 3:16). Заради кожного з нас Господь прийшов на світ…

У кожному храмі й майже в кожному домі є мальовнича сценка Різдва Христового. Невеличкі ясла з малюком оточені молільниками із багатими дарами у дорогих різнокольорових одежах. Насправді, усе відбувалося зовсім не так чарівно. Волхви прийшли значно пізніше, коли Спасителю виповнилося майже два роки, пастухи були бідними трударями, що власним потом здобували свій хліб. Марія була зовсім молодою дівчинкою-підлітком одруженою за сільського тесляра. Обоє вони походили з Назарету – настільки маленького і незначного містечка, що Старий Заповіт жодного разу про нього не згадує.

Печера, в якій народився Спаситель, 39 фіт в довжину, 11 в ширину, низька на вході, а у найвищому місці сягає 9-ти фіт. Єдиним освітленням печери було невеличке вогнище, дим якого роз’їдав очі та закопчував одяг. Компанію Святій Родині складала худоба. Уявіть собі багатократно помножений застояний роками, сирий і затхлий сморід стайні. Саме тут народився Цар Світу. Після народження немовля поклали в ясла – годівничку з якої віслюки, мули та вівці їли овес і ячмінь.

Кажуть, що Батьківщину і батьків не обирають. Чудо в тому, що Христос був єдиною в історії світу людиною, що обирала як батьків так і батьківщину. Він міг народитися в Єрусалимі, Афінах або Римі. В родині імператора, первосвященика чи відомого філософа, але народився у Віфлеємі. Міг обрати найкращий палац, але обрав убогу стайню…

Denison, Jim. “You Can Rent a Friend for $23 an Hour.” Denisonforum.org. 25 Dec. 2015. Web. 30 Dec. 2015.

 

***

 

Щоби стежити за оновленнями follow me on facebook