Неділя 32 після П’ятидесятниці Про Закхея
Щоби стежити за оновленнями follow me on facebook
Лк. 19:1-10
19 Потім Ісус увійшов до Єрихона і проходив через нього. 2 І ось один муж на ім’я Закхей, він був старший над митарями і чоловік був багатий, 3 бажав бачити Ісуса, хто Він; але не міг за народом, бо був малий на зріст. 4 І, забігши наперед, виліз на смоковницю, щоб побачити Його, бо Він мав проходити біля неї. 5 Коли Ісус прийшов на те місце і, глянувши, побачив його, сказав йому: Закхею, злізь скоріше, бо сьогодні Мені належить бути в тебе в домі. 6 І він поспішно зліз і прийняв Його з радістю. 7 І всі, побачивши те, почали нарікати, що Він зайшов гостити до грішного чоловіка.8 Закхей, вставши, сказав Господеві: Господи, половину добра мого я віддам убогим і, якщо кого скривдив чим, поверну вчетверо. 9 Ісус сказав йому: нині прийшло спасіння дому цьому, бо і він син Авраамів. 10 Прийшов бо Син Людський знайти і спасти, що загинуло.
***
За часів Спасителя фраза “добрий митар” звучала як оксиморон. Порядні представники цієї професії траплялися настільки рідко, що один із римських письменників розповідав про місто, яке мало чесного митаря і поставило статую на його честь…
Ллойд Дуглас у романі “Плащаниця” використав історію Закхея, щоб показати вплив Христа на людей. Коли Закхей пообіцяв відновити справедливість і повернути людям незаконно відібрані гроші, Ісус запитав його: “Чому ти це зробив?” Митар відповів: “Учителю, коли я подивився в Твої очі, то побачив віддзеркалення іншого Закхея, того яким я був призначений стати, але не став”. Зустріч із Спасителем змінює людей, відкриваючи перед ними можливість виправити своє життя і стати такими, якими Господь їх задумав.
***
Через вигідне географічне положення Єрихон був приречений стати одним із найбагатших і найзаможніших міст держави. Він контролював переправу через річку Йордан. Торгівельні шляхи чисельних східних караванів прямували через Єрихон до Єрусалиму і далі до узбережжя Середземного моря. Продавши одні товари, каравани поверталися назад з іншими, кожного разу збагачуючи Єрихонську митницю. М’який клімат Іорданської долини перетворював місто на курортну зону. Далеко за своїми межами Єрихон був відомий своїми трояндовими садами, пальмовими лісами та бальзамовими деревами, аромат яких на кілька миль розливався околицями міста. Люди називали Єрихон “містом пальм”. Йосип Флавій називав його “божественним місцем” та “вершками Палестини”. Місцеві фініки та бальзам високо цінувалися в усіх околицях римської імперії.
Не дивно, що Єрихон був одним з найбільших митних центрів, а місцеві митарі правдами та неправдами наживали великі статки. Закхей був на чолі цієї митниці…
***
На додаток до маленького зросту проблемою Закхея були його гріхи. Як говорив пророк Ісая, “беззаконня ваші зробили розділення між вами і Богом вашим” (Іс. 59:2). За своїми духовними та моральними якостями він був таким самим коротуном.
Ознакою навернення Закхея стала його щирість і щедрість. Він досить швидко зрозумів, що неможливо служити одночасно Богові та грошам. Якщо до зустрічі з Христом гроші були для нього усiм, то після навернення вони стали другорядними. Заради справедливості Закхей став готовим розлучитися зі своїми грошима. Колись Альберт Швейцер сказав: “Якщо ти володієш чимось, що не можеш віддати, то не ти володієш ним, а воно володіє тобою”.
Bill, Brian. “A Little Man Meets a Big God.” Sermoncentral.com. 1 Apr. 2000. Web. 2 Feb. 2015.
***
Через свій маленький зріст Закхей не міг побачити Спасителя. Інші люди перешкоджали йому, затуляючи огляд. Тоді Закхей зважився на вчинок. Для того, щоби побачити Ісуса Христа, він виліз на дерево. Тепер, незважаючи на свій маленький зріст, митар піднявся понад юрбою.
Іноді кожному з нас треба наважитися на вчинок. Це стосується особливо тих, що приходять до церкви лише по великих святах, коли велика кількість людей затуляє Бога. Оточуючі заважають зосередитися, відволікають увагу, дошкуляють розмовами. Люди приходять, щоб зустріти Бога, але цієї зустрічі не відбувається…
Того часу велика кількість народу бачила Спасителя, але лише Закхей по-справжньому зустрівся з Христом. Він наважився на вчинок і, як наслідок, забрав Ісуса до свого дому. Подібне трапляється i дотепер. Багато приходять подивитися на Бога або попросити Його, але мало хто забирає Христа до свого дому…
***
Дерево на яке заліз Закхей в Єрихоні
Слово “Закхей” означає “чистий”. У Старому Заповіті воно зустрічається в Ездр. 2:9 (“Zaccai”); Неєм. 7:14; 2Макк. 10:19.
***
Туристам в Єрихоні (Er-riha) демонструють старовинну на вигляд квадратну башту, яку називають “будинком Закхея” та дерево, на яке заліз митар, намагаючись побачити Спасителя…
Климент Олександрійський у своїх Строматах говорить, що Закхей був названий апостолами Матфеєм і, після Вознесіння Христового зайняв місце апостоли Юди Іскаріотського.
Апостольські Постанови Климента Римського називають митаря Закхея першим єпископом Кесарії (7.46).
“Zacchaeus.” Wikipedia. Wikimedia Foundation. Web. 09 Feb. 2016.
***
Покликання Закхея, James Tissot
Згідно з переданням, після Вознесіння Христового Закхей разом із апостолом Петром проповідував Слово Боже. Петро поставив його на єпископа Кесарійського, де Закхей і прослужив Богові у пошані та любові народу до свого упокоєння.
Святий Григорій Палама говорить про нього: “Закхей роздав своє багатство бідним. Той, хто раніше був скнарою – став благодійником, добровільно обрав бідність, бо частину віддав убогим, а частину повернув скривдженим ним”. Закхей спробував солодощів свободи, звільнившись від страсті жадібності: жорстока тиранія якої не дає людині ні миті спокою. Бо “любов до грошей є причиною усякого зла, неправедного прибутку, жадібності, недоброзичливості, ненависті, воровства, несправедливості, заздрості, шахрайства, неправдомовства, лжесвідчення і подібних гріхів” (Saint Gregory Palamas).
Покликання Закхея, William Brassey Hole
***
Здавна існувало певне суспільне несприйняття чоловіків маленького зросту. До них ставилися з підозрою і, разом із тим, очікували від них різних провокацій. Підозрювали, що вони мають так-званий “комплекс Наполеона”: поводяться агресивно щоби цим компенсувати свій маленький зріст. Сучасні вчені не знаходять підтвердження агресивності низьких людей. Навпаки, люди частіше проявлять агресію стосовно тих хто є меншим на зріст. Отже, низькі чоловіки є скоріше є жертвами агресії ніж її ініціаторами.
Цікаво, але я ніколи не зустрічав “синдрому низької жінки”. Можливо для жінки маленький зріст є явищем позитивним?
***
Історія Закхея ілюструє слова Спасителя: “Блаженні чісті серцем, бо вони Бога побачать” (Мф. 5:8), бо ім’я “Закхей” перекладається як “чистий”. Таким чином Закхей стає протилежністю багатому юнакові (Лк. 18:18-23). І Закхей і багатий юнак мали великі статки, але юнак настільки прикіпів серцем до свого багатства, що не бачив нічого ціннішого від нажитого добра. Закхей, навпаки, віддав половину свого майна убогим, а з другої половини компенсував вчетверо усим кого несправедливо оподаткував. Багатий юнак із сумом відійшов від Спасителя, Закхей із радістю прийняв Господа у своєму домі. Після зустрічі з багатим юнаком Христос говорить, що “легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому в Царство Боже ввійти”. Після зустрічі з багатим Закхеєм: “Нині прийшло спасіння дому цьому, бо і він син Авраамів”. Закхей пройшов крізь вушко голки, спасся сам і разом із ним спаслась уся його родина…
Stoffregen, Brian. “Luke 19.1-10 Proper 26 – Year C.” Crossmarks.com. Web. 09 Feb. 2016.
***
Покликання Закхея, Bernardo Strozzi 1581 – 1644
Протягом майже двох тисячолітть Церква сприймає митаря Закхея як грішника, що розкаявся після того як до його дому завітав Спаситель. Проте існує інший погляд на цю подію. Озвучив його Joseph Augustine Fitzmyer, католицький священик-єзуїт. І хоч загалом Католицька і Православна Церкви не беруть до уваги зауваження Fitzmyer, принаймні цікаво знати його точку зору. Ряд протестантських теологів цілком стали на позиції єзуїта.
Твердження Joseph Fitzmyer базуються на тому, що в огигіналі віршу восьмого: “Закхей, вставши, сказав Господеві: Господи, половину добра мого я віддам убогим і, якщо кого скривдив чим, поверну вчетверо,” дієслова стоять у теперішньому часі. Тобто Закхей говорить: “Господи, половину добра мого я віддаю убогим і, якщо кого скривдив чим, повераю вчетверо”. У такому прочитанні Закхей не є грішником, а людиною що незаслужено піддавалася загальному осуду. Fitzmyer наголошує, що Закхей не говорить про покаяння та не висловлює жодного жалю за своїми вчинками. Спаситель також не говорить про навернення Закхея, його віру або покаяння. Митар захищає себе, а Спаситель, у відповідь, оголошує його спасіння та приналежність до народу Божого.
Duncan, Stan. “Proper 26, Year C.” Homebynow.blogspot.com. Web. 09 Feb. 2016.
***
Покликання Закхея, Jacopo Palma
На відміну від Республіканського періоду історії Риму (509-31 до Р.Х.), в період Імперський податки збиралися наперед. Офіційна влада продавала право збирати податки у визначеному регіоні одному з місцевих підприємців (іноді містам). Покупець, старший над митарями (напр. Закхей), виплачував усю суму наперед і лише після отримання дозволу наймав простих митарів (напр. як ап. Матфей) та організовував збір податків із надією повернути витрачене з прибутком. Тогочасні свідчення говорять, що ця справа була надзвичайно ризикованою й далеко не завжди прибутковою. В більшості прибуток отримував лише старший над митарями, а весь тягар невдячної роботи доводилося нести рядовим митарям.
За часів Христа існували як прямі так і непрямі податки. Прямі податки накладалися на землю, врожай та окремих осіб. Непрямі складалися з мита, податку з продажу та послуг, транзитних зборів та іншого. Збирачі мита сиділи у спеціальних будиночках-митницях, що розташовувалися у важливих місцях: при міських воротах, мостах або великих дорогах та збирали податок із товарів які ввозилися, вивозилися або йшли транзитом через регіон. Купці, ремісники і навіть повії мали платити за усі продані товари та надані послуги…
Найбільше страждали від сваволі митарів купці та заможні міцсцеві мешканці. Варто звернути увагу, що тогочасна еліта з фарисеїв та книжників найбільше звинувчувала Христа за дружбу з митарями. Бідні працівники та незаможні, що наймалися на поденну працю, не оподатковувалися.
Malina, Bruce J., and Richard L. Rohrbaugh. Social Science Commentary on the Synoptic Gospels. Minneapolis: Fortress, 1992. Print. p. 415-416
***
Святий Закхей
Щоби стежити за оновленнями follow me on facebook