Неділя 20 після П’ятидесятниці. Воскресіння сина наїнської вдови. Лк. 7:11-16
Щоби стежити за оновленнями follow me on facebook
Лк. 7:11-16
11 Після цього Ісус пішов до міста, що зветься Наїн; і з Ним ішло багато учнів Його і безліч народу. 12 Коли ж Він підійшов до воріт міста, саме виносили померлого, єдиного сина у матері, а вона була вдова; і чимало народу йшло з нею з міста. 13 Побачивши її, Господь змилосердився над нею і сказав їй: не плач. 14 І, підійшовши, доторкнувся до нар; ті, що несли, зупинилися, і Він сказав: юначе, тобі кажу, встань! 15 І мертвий сів і почав говорити; і віддав його Ісус матері його. 16 І всіх охопив страх, і славили Бога, кажучи: великий пророк постав між нами, і Бог відвідав народ Свій.
***
Слово “Наїн,” буквально перекладається як “приємний” або “зелені пасовища,” розташовано на північно західному схилі гори “Малий Хермон” або Jebel-ed-Duhy та в чотирьох милях від гори Фавор. Одразу за містом починається долина Ізреель – найбагатший сільськогосподарський район Ізраїлю. На протилежному боці долини місто Мегіддо також відоме як Армагеддон.
Ця земля належала коліну Іссахара, сина Якового. На смертному одрі Яків благословив Іссахара кажучи: “Іссахар осел міцний, що лежить між протоками вод; і побачив він, що спокій добрий, і що земля приємна: і схилив плечі свої для носіння тягаря і став працювати” (Бут. 49:15). Слово Na-ee-ma, що означає “приємний” греки скоротили до Наїн.
***
Alfred Edersheim у книзі The Life and Times of Jesus the Messiah, Vol. 1, page 553 говорить, що місце поховання знаходилося в десяти хвилинах ходи на схід від міських воріт. За тогочасними звичаями перед процесією йшов чоловік, що виголошував добрі справи спочилого. Друзі спочилого, усі босоніж, несли нари з тілом, а матір ішла одразу попереду нар голосно оплакуючи свого сина. Edersheim говорить (ст.555): “Поховання в Галилеї мали свої особливості. За звичаєм жінка йшла безпосередньо перед тілом спочилого. Мідраш пояснював це тим, що через жінку смерть увійшла у світ”…
Церква в Наїні, збудована на місці здійснення чуда
Саме тому Христос спершу побачив роздавлену горем вдову. Того часу суспільство покладало на жінок провину праматері Єви, роблячи їх колективною причиною гріха смерті. На противагу цьому Христос показав жінку причиною воскресіння її сина – “змилосердившись над нею” повернув юнакові життя…
Імена воскреслого юнака та його матері євангелистом Лукою не наведені. Проте, церковне передання західної Церкви зберегло перекази, що вони стали послідовниками Спасителя. Щоправда про Наїнську вдову більше нічого не відомо. Натомість її воскреслого сина церква пам’ятає з Латинським ім’ям Матернуса (from the Latin word “maternal,” of his mother). Передання стверджує, що він був помічником Євхаріуса та Валеріуса, яких апостол Петро, перебуваючи в Римі, послав проповідувати на інший бік Альп до міст Тріру та Кельну. Бажання Матернуса проповідувати Слово Боже було настільки сильним, що він зайшов значно далі своїх друзів, аж до Тонгерену (зараз Бельгія). Тут він збудував невеличку церковцю на честь Божої Матері та став першим єпископом Тонгерена.
Jones, Stephen. “The Only Son of His Mother.” Gods-kingdom-ministries.net. Web. 20 Oct. 2015.
***
Наїнська церква на початку 20-го ст.
Тисячі людей помирали та помирають щоденно. Чому саме цього юнака воскресив Христос? Євангеліст Лука говорить, що Спаситель змилосердився над жінкою. Звичайно, Господь піклується про кожного, але доля цієї жінки нагадує долю іншої, близької до Христа людини.
Мати Спасителя також була вдовою. Останній раз Євангеліє згадує Йосипа, названого чоловіка Марії, коли Ісусу виповнилося 12 років. Ми не знаємо точної дати його смерті, але, коли Спаситель вийшов на проповідь, жодної згадки про Йосипа немає. Знаючи важку долю тогочасних вдів, під час хресної смерті Ісус Христос доручив свою матір піклуванню апостола Іоана.
Можливо, дивлячись на горе Наїнської вдови, що залишилася самотньою, поховавши спочатку чоловіка, а потім і єдиного сина, Христос бачив гірку долю своєї власної матері.
***
Хто знає, який Біблійний вірш в українському перекладі – найкоротший? “Заплакав Ісус” (Ін. 11:35) складається з 12-ти літер.
Спаситель був одночасно і Богом, і людиною, тому переживав звичні для людей емоції. Одною з таких емоцій є плач. Люди плачуть від горя, від радості, а іноді навіть від сміху. З плачем людина приходить на світ і з плачем залишає його. Символічним є те, що не сміхом, а саме плачем новонароджені сповіщають, що вони – живі. З віком форма і характер плачу змінюються. Новонароджені плачуть повсюди і не соромляться. Дорослі – переважно в темряві та на самоті. Сьогоднішнє Євангеліє оповідає про людину, що не соромилася сліз від глибини власного горя…
В оригіналі Євангеліє було написано грецькою мовою. Отже, який найкоротший Біблійний вірш грецькою мовою? “Завжди радійте” (Сол. 5:16). Радість воскресіння єдиного сина сповнила серце Наїнської вдови, а сьогодні вона є і нашою радістю.
***
Господь не обіцяв, що на землі не буде зла, неправди і несправедливості, але обіцяв піклуватися про знедолених. “Господь охороняє пришельців; сироту і вдову прийме, а путь грішників погубить” (Пс.145:9). “Отець сиріт і Суддя вдовиць – Бог” (Пс.67:6).
***
На похилому схилі гори Фавор, над долиною Їзреїль – золотою житницею Палестини та місцем стародавніх Вітхозавітних битв, і сьогодні подорожні бачать руїни міста Наїн. Це селище відоме цілому світу через одну єдину подію, змальовану євангелістом Лукою…
“WIDOW OF NAIN SUNSET ON MOUNT TABOR.” Gracegems.org. Web. 27 Jan. 2015.
***
James Tissot, Воскресіння сина наїнської вдови
Francois Bovon говорить, що коло Наїнських воріт зустілися дві процесії “парад життя і парад смерті”. Що, зазвичай, відбувається, коли ми зустрічаємося з поховальною процесією? Наприклад, коли весільний кортеж прибуває до перехрестя дороги одночасно з поховальною процесією, хто має поступитися дорогою?
В американській, як і в українській культурі, люди уступають дорогу поховальній процесії. Машини і подорожні на хвилину зупиняють свій рух, щоби вшанувати пам’ять спочилого та нагадати собі, що така доля чекає кожного.
У свою чергу Талмуд пропонує інше вирішення, посилаючись на дане людям Богом право вибору: “життя і смерть запропонував я тобі, благословення і прокляття. Обери життя, щоб жив ти і нащадки твої” (Втор.30:19). Талмудисти роблять висновок, що саме поховальна процесія має зупинитися, щоби пропустити весілля, бо життя має першість…
Walton, Jon M. “OUT OF DEATH, LIFE.” Www.fpcnyc.org. 6 June 2010. Web. 27 Jan. 2015.
***
William Hole, Воскресіння сина наїнської вдови
З Євангельського уривку бачимо, що Наїнська вдова була бідною жінкою. Її єдиного сина ховали у відкритому гробi. До того ж коли Христос сказав йому: “Юначе, тобі кажу, встань”, – чоловік одразу сів і почав говорити. Не було необхідності розв’язувати його. Для порівняння, коли Спаситель воскресив Лазаря, наказав його розв’язати, бо заможних людей ховали обмотаними спеціальними пеленами, насиченими благовонними речовинами. Лазар і сам Христос були поховані, як заможні люди. Ось як про це пише апостол Іоан: “Прийшов також і Никодим, який приходив раніше до Ісуса вночі, і приніс суміш смирни та алое, близько сотні літрів. Отже, вони взяли тіло Ісуса і обгорнули пеленами з пахощами, як за звичаєм поховання в юдеїв” (Ін.19:39-40). Саме тому апостоли Петро та Іоан побачили поховальні пелени у гробі Спасителя.
Син Наїнської вдови не мав поховальних пелен, як Лазар або Христос, а сама вдова опинялася у скрутних матеріальних обставинах. Закон Мойсея не передбачав жодних пільг для вдів, жодної громадської опіки або законного податку для утримання, окрім частини десятини кожного третього року: “коли ти відокремиш усі десятини здобутків [землі] твоєї на третій рік, рік десятин, і віддаси левитові, прибульцеві, сироті і вдові, щоб вони їли в оселях твоїх і наїдалися…”. За законом старші сини отримували більшу частину батьківської спадщини, а батьки мали доживати в домі старшого сина, перебуваючи на його забезпеченні. Якщо вдова була бездітною, то жила за рахунок милостині. У Второзаконні є така вказівка: “Коли будеш жати на полі твоєму, і забудеш сніп на полі, то не повертайся взяти його; нехай він залишається прибульцеві, сироті і вдові… Коли будеш оббивати маслину твою, то не переглядай за собою гілок: нехай залишається прибульцеві, сироті і вдові… Коли будеш знімати плоди у винограднику твоєму, не збирай залишків за собою: нехай залишаються прибульцеві, сироті і вдові” (Втор. 24:19-21). На додаток, книжники і фарисеї часто неправедно користувалися майном беззахисних жінок, у чому їх і звинувачував Христос (Мф. 23:14).
***
Хоч ми і говоримо про воскресіння сина Наїнської вдови, маємо пам’ятати, що це не таке саме воскресіння, яким Воскрес Спаситель. Можливо, було би точніше говорити, що Христос оживив сина Наїнської вдови. Біблія містить кілька історій про чудесне оживлення людей, але через певний час кожен із них помер природною смертю, щоби свого часу воскреснути з мертвих. Згадаємо ці чуда.
Ілля воскресив сина вдови з Сарепти Сидонської (1Цар. 17:7-24)
Єлисей воскресив сина сонамитянки (4Цар. 4:32-36)
Чоловік воскрес, доторкнувшись до кісток Єлисея (4Цар.13:21)
Христос воскресив дочку Іаїра (Мф. 9:18-23)
Христос воскресив сина Наїнської вдови (Лк.7:11-17)
Христос воскресив Лазаря (Ін.11:38-44)
Апостол Петро воскресив Тавифу (Діян.9:40)
Апостол Павло воскресив Євтиха (Діян. 20:7-12)
***
Іноді здається, що світ зійшов з глузду, а саме життя стало перенасиченим. Ресторани швидкого харчування стали нормою. Ніхто не дивується, що можна замовити обід не виходячи з автомобіля, але те, що сталося в Атланті, здивувало навіть самих нетерплячих.
Одне з похоронних бюро збудувало додаткову веранду з великими вікнами замість стін. В середині виставляють гроби з тілами, щоби люди могли їхати мимо і попрощатися з померлим. Директор закладу прокоментував нововведення: “Багато людей хоче попрощатися з родичами та друзями, але не має часу. Тепер вони можуть зробити це надзвичайно швидко, практично не втрачаючи темпу життя”.
Imel, Justin. “A Fast Funeral.” Www.preachinghelps.com. Web. 27 Jan. 2015.
***
Сучасний Наїн – маленьке, цілком мусульманське селище. У середньовіччі на місці будинку Наїнської вдови був невеличкий храм, що пізніше перетворили на мечеть. Тепер ця мечеть зруйнована. У середині 19 століття група францисканських монахів прибула до Наїну. Місцевий фермер, що “мав добре серце”, дозволив їм зібрати каміння зі своєї ділянки та відновити старий храм. Зараз можна побачити бідну квадратну церковцю, що зберігає пам’ять про розбите та зцілене серце місцевої вдови. Оскільки місцевих християн немає зовсім, а паломників буває мало, ключі від храму зберігає сусідня мусульманська родина. На прохання віруючих вони дають ключі усім бажаючим помолитися всередині.
***
Середньовічне зображення
Старозавітне світосприйняття бачило прокляття Боже на жінці, чоловік і сини якої померли передчасно. Наприклад, книга Руф подає такий епізод: “І сталося, коли вони (Руф і Ноомі) входили до Вифлеєму, то зашуміло все місто про них, і говорили: Чи це Ноомі? А вона сказала їм: Не кличте мене: Ноомі, кличте мене: Мара, бо велику гіркоту зробив мені Всемогутній. Я заможною пішла була, та порожньою вернув мене Господь. Чого кличете мене: Ноомі, коли Господь свідчив проти мене, а Всемогутній послав мені горе?” (Руф 1:19-21)
Ім’я Ноомі можна перекласти як “приємна, дружня, заможна”. Жінка просить не називати її цим іменем. Натомість просить називати її “Мара”, що можна перекласти як “гіркота”. Це все, на що перетворилося її життя. “Господь свідчив проти мене, а Всемогутній послав мені горе,” – каже жінка, навіть не підозрюючи, що історія її життя буде вражати сотні поколінь віруючих премудрістю шляхів Божих.
***
Щоби стежити за оновленнями follow me on facebook