Неділя 2-га після Пасхи. Антипасха. Ап. Хоми. Ін. 20:19-31

Щоби стежити за оновленнями follow me on facebook

Ін. 20:19-31

19 Того ж першого дня після суботи, ввечері, коли двері дому, де зібралися учні Його, були замкнені з остраху перед юдеями, прийшов Ісус і став посередині, і каже їм: мир вам! 20 Сказавши це, Він показав їм руки, і ноги, і ребра Свої. Учні зраділи, побачивши Господа. 21 Ісус же сказав їм вдруге: мир вам! Як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас. 22 Сказавши це, Він дихнув і говорить їм: прийміть Духа Святого. 23 Кому відпустите гріхи, тим відпустяться, на кому залишите, залишаться. 24 Хома ж, один з дванадцятьох, який звався Близнюком, не був тут з ними, коли приходив Ісус. 25 Інші учні сказали йому: ми бачили Господа. Він же сказав їм: якщо не побачу на руках Його рани від цвяхів і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю.

26 Через вісім днів учні Його знову були в домі, й Хома з ними. Прийшов Ісус, коли двері були замкнені, став посеред них і сказав: мир вам! 27 Потім говорить Хомі: дай палець твій сюди і подивись на руки Мої; подай руку твою і вклади в ребра Мої, і не будь невірним, але вірним.28 Хома у відповідь сказав Йому: Господь мій і Бог мій! 29 Ісус говорить йому: ти повірив, тому що побачив Мене; блаженні ті, що не бачили й увірували.

30 Багато інших чудес сотворив Ісус перед учнями Своїми, про які не написано в цій книзі. 31 Це ж написано, щоб ви увірували, що Ісус є Христос, Син Божий, і, віруючи, мали жит­тя в ім’я Його.

***

The Incredulity of Saint Thomas by Caravaggio

The Incredulity of Saint Thomas by Caravaggio

Життя і діяльність лише кількох апостолів змальовані досконало. Сотні проповідей і книг написані про Петра, Павла, Івана чи навіть Іуду. Про інших апостолів ми знаємо значно менше. Сьогодні маємо нагоду поговорити про апостола Хому.

Майже нічого достеменно не відомо про його життя до покликання на апостольське служіння. На підставі факту, що Хома брав участь у риболовлі (Ін.21), можемо зробити припущення, що він раніше був рибалкою. З арамейської мови “Хома” означає “близнюк”. Інше ім’я, з яким його згадує Святе Письмо “Дідім” перекладається так само, але з грецької мови. Ймовірно Хома мав брата близнюка або сестру. Дехто припускає, що Хома і Матвій були близнюками, бо завжди згадуються разом у списку апостолів, але вагомих підстав для цього не існує.

Фома Невіруючий

св. апостол Фома

Протягом останніх 2000 років апостол Хома здобув погану репутацію та запам’ятався, як “Хома невіруючий”. Його зображали сповненим сумнівів та зневіри. Відсторонюючись від нав’язаного віками шаблону, спробуємо розглянути згадки про апостола Хому.

Хома згаданий лише у 12 Євангельських віршах. Апостоли Матвій, Марк і  Лука згадують його лише по одному разу у списку інших апостолів: Мф.10:3; Мк.3:18; Лк.6:15. Також він згаданий у Діян.1:3 серед тих, хто був присутнім в день П’ятидесятниці.

Апостол Іоан згадує Хому у восьми віршах. В Ін.11:16 та Ін.14:5 Іоан передав цитати Хоми. В Ін.21:2 Хома серед тих, хто ловив рибу після Воскресіння Христового. Інші п’ять віршів ми розглядаємо сьогодні.

Запевнення апостола Хоми, Duccio, a panel from his Maestà

Запевнення апостола Хоми, Duccio, a panel from his Maestà

Аналізуючи наведені тексти, бачимо інший бік внутрішнього життя Хоми. Варто говорити не про якесь особливе невір’я Хоми, а про його песимізм. Він завжди зосереджується на негативному. (“Тоді Хома, званий ще Близнюком, сказав учням: ходімо й ми і помремо з Ним” Ін.11:16). Разом з тим Хома проявляє вірність і навіть бажання йти на смерть за Христом. На додачу, він намагається мислити самостійно та не боїться задавати питання, якщо чогось не розуміє. На Тайній Вечері Хома каже: “Господи! Не знаємо, куди йдеш; і як можемо знати путь?” (Ін.14:5)…

Перед тим, як дорікати Хомі за невiр’я, згадаймо, що інші апостоли також не одразу повірили у Воскресіння Христове (Лк.24:11; Мф.16:11). Учні христові були пригнічені горем, а подія Воскресіння була настільки неординарною й небаченою, що її  було важко усвідомити. Апостоли увірували після того, як побачили Христа власними очима. Все, чого бажав Хома – мати такі самі докази, що їх мали інші апостоли раніше.

Carr, Alan. “THE TRANSFORMATION OF THOMAS.” The Sermon Notebook. N.p., n.d. Web. 28 Dec. 2014.

Easter 2-1***

Християнський письменник Selwyn Hughes писав: “Ті хто мав найбільші сумніви, але зміг подолати їх, стали найвідданішими послідовниками Христа”. Трансформація Хоми відбулася разом із словами “Господь мій і Бог мій”. Для людей двадцять першого століття ці слова звучать цілком природно, але тоді вони були революційно новими. Апостоли називали Ісуса “равві” тобто “учителем”, “Христом” – “помазаником” та Сином Божим. Хома назвав Його Богом. Ці слова могли бути прирівняні до богохульства, а Хома за тогочасними законами заслуговував за них  смертної кари.

***

Easter 2-2Після Вознесіння Спасителя апостол Хома став святим, проповідуючи Євангеліє народам світу й мученицькою смертю засвідчивши свою відданість вірі. За переказами Хома був вбитий списом в Індійському місті Меліпурі.

Між Меліпуром і Єрусалимом 4775 кілометрів або 2967 миль. У першому столітті не було автомобілів, поїздів чи літаків, натомість люди пересувалися переважно пішки. При середній швидкості у 5 км. на годину відстань у 4775 кілометрів можна подолати за 955 годин безперервної ходи. При цьому дорога до Індії була надзвичайно небезпечною та виснажливою. З усіх апостолів Хома пройшов найдалі.

“On “Doubting Thomas” & Why He’s a Hero to Us All.” The Vagrant Catholic Blog. N.p., 15 Nov. 2012. Web. 28 Dec. 2014.

***

Easter 2-3Завершивши Пасхальне Богослужіння, старенький священик вийшов на проповідь, подивився на своїх парафіян і говорить: “Дорогі брати і сестри, розуміючи, що більшість із вас я не побачу до наступного Великодня, хочу скористатися цією рідкою нагодою і першим привітати вас з Новим Роком і Різдвом Христовим”.

У багатьох церквах різниця між кількістю віруючих на Пасху і в будь-яку іншу неділю року є вражаючою. Серед причин кризи віри особливе місце займає сумнів. Як і в усі часи, люди шукають сенс життя. Але з різних причин сумніваються, що відповідь на їх життєві потреби можна знайти у стінах храму. Натомість, схиляються до пошуку божественного в інтелектуальних вправах, роботі або соціальній діяльності. Сьогоднішнє Євангельське читання наводить приклад людини з точно таким внутрішнім відчуттям. Його ім’я апостол Хома.

Фома Невіруючий“Першого дня після суботи, ввечері, коли двері дому, де зібралися апостоли, були замкнені з остраху перед юдеями, прийшов Ісус і став посередині, і каже їм: мир вам!” (Ін.20:19). Цей уривок описує перше християнське зібрання після Воскресіння Христового. Оскільки апостоли  були юдеями, то відвідували синагогу в суботу, а в неділю збиралися як християни.

Учні Христові були разом, окрім апостола Хоми. Хома, як один із сучасних християн, пропустив недільне зібрання. Він не був присутнім, коли Христос з’явився перед своїми учнями і зміцнив їх віру. Внаслідок цього Хома залишився наодинці з власними сумнівами.

Easter 2-4Більше такої помилки Хома не припускав. Євангеліє оповідає, що наступної неділі апостоли знову були в домі й Хома з ними. Прийшов Ісус, коли двері були замкнені, став посеред них і сказав: мир вам! Потім говорить Хомі: дай палець твій сюди і подивись на руки Мої; подай руку твою і вклади в ребра Мої, і не будь невірним, але вірним. Хома у відповідь сказав Йому: Господь мій і Бог мій! Ісус говорить йому: ти повірив, тому що побачив Мене; блаженні ті, що не бачили й увірували.” (Ін.20:26-29).

Коли Хома побачив Спасителя, його сумніви миттєво змінилися вірою. Тепер запитаймо себе: якби Хома не був разом з іншими апостолами у наступну неділю й продовжував вимагати доказів воскресіння, чи знайшлися б інтелектуальні докази, що змогли би його переконати? Іноді “прийди і подивись” є найкращим доказом. Бога можна зустріти в Церкві, тому там і треба Його шукати, не пропускаючи недільних богослужінь…

Ezeogu, Munachi E. “Risen Jesus Appears to Doubting Thomas.” Homily for 2nd Sunday of Easter. N.p., n.d. Web. 28 Dec. 2014.

***

Easter 2-5По-різному віра приходить до людей. Як ми бачимо, у 20 главі Євангелія від Іоана послідовники Христові потребували різних аргументів і свідчень. Апостол Іоан повірив у Воскресіння Христове після того, як побачив порожній гріб (Ін.20:8), Марія – коли Господь покликав її на ім’я (Ін.20:16). Інші апостоли увірували після того, як власними очима побачили Воскреслого Спасителя (Ін.20:20). Апостол Хома відмовлявся повірити, допоки не торкнеться ран Розп’ятого. Усі вони стали вірними та відданими Християнами, незважаючи на те, що потребували різних аргументів. І сьогодні кожна людина має свою дорогу до Бога…

***

Фома Невіруючий

Doubting Thomas, 16th c. Greek Orthodox Icon. Google Images.

Ще донедавна переважною більшістю сумнів визнавався гріхом, який називали на сповіді. Визнання істин віри було обов’язковим, а ті, хто насмілювався   не визнавати, вважалися єретиками. Суспільство твердо “стояло в істині” й охороняло свою віру.

Сьогодні багато людей від “стояння в істині” перейшли до “стійкого сумніву”, коли жодне твердження не визнається істинним і остаточним, а будь-яка система цінностей осміюється й атакується. Якщо старі часи були “ерою віри”, то сучасні стали “ерою сумніву”.

Хомі невіруючому вистачило відкритості та сміливості висунути конкретні вимоги, після яких його сумніви зникнуть: “Якщо не побачу на руках Його рани від цвяхів і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю” (Ін.20:25). Ця фраза засвідчує, що Хома не був невіруючим, натомість, потребував конкретних доказів.

Запевнення апостола Хоми Basilica of Sant' Apollinare Nuovo, Ravenna, коло 520р.

Запевнення апостола Хоми Basilica of Sant’ Apollinare Nuovo, Ravenna, коло 520р.

Біда в тому, що сучасний Хома навіть не шукає доказів, принципово заперечуючи можливість їх існування. Сучасний світ не просто зневiрений, він відкидає можливість воскресіння з мертвих. Культура сумніву розкладає світогляд, руйнує віру, визначає наново межі моралі, викривляє відчуття справедливості, маскує нарцисизм потребою високої самооцінки та перетворює мрії на безнадійні марення.

Західний теолог Paul Tillich говорив, що сумнів не є протилежністю віри, але,- скоріше, її частиною. Дійсно, невелика доля сумніву може приводити до віри або, якщо віра була втрачена, до її відновлення. Але коли сумнів полонить людське серце, то відкидає віру, як непотрібну. Наслідком цього стає жалюгідна ізоляція людини від Бога, хворобливе відсторонення від любові й болюча втрата надії…

Запевнення апостола Хоми, 1100, Greece

Запевнення апостола Хоми, 1100, Greece

Сучасна культура сумніву затьмарює розуміння Бога та руйнує віру в Церкву. Сумнів стає смертельним хробаком, що підточує людський досвід та відносини з ближніми, тож не дамо сумніву запанувати нами.

Якщо з’являється сумнів у нашому серці, нехай він буде як маленька піщинка, що потрапляє всередину раковини, стає подразником і, провокуючи ріст перламутру, перетворюється на безцінну перлину…

Fr. Fleming. “15 April 2007 • Second Sunday of Easter.” Homily Service 40.5 (2007): 55-66. Http://www.holyfamilyconcord.org. Web. 28 Dec. 2014.

***

Запевнення апостола Хоми, Mosaic, Cathedral of Monreale, 12th Century

Запевнення апостола Хоми, Mosaic, Cathedral of Monreale, 12th Century

Clarence Darrow писав, що не мають сумнівів у своїй вірі дві категорії людей: досконалі до святості, чим не може похвалитися жоден, або розумово відсталі, які не здатні формулювати запитання, що також велика рідкість. Більшість же людей подібні до апостола Хоми. Ми всі маємо віру і хочемо, щоби ця віра була твердою. Іноді відчуваємо, що нам потрібно щось більше, ніж слова і книги – досвід особистого спілкування з Богом. Саме тому сумніви є ознакою не слабкої віри, а відсутності або недостатку персональних глибинних відносин зі Спасителем…

Wilcoxson, Kory. “Faith and Doubt.” Thoughts on Godand Other Stuff. N.p., 19 Apr. 2009. Web. 28 Dec. 2014.

***

Запевнення апостола Хоми, Cathedral Protata, Athos, 13th Century

Запевнення апостола Хоми, Cathedral Protata, Athos, 13th Century

У щоденних молитвах кельтів є питання: Що зі зробленого людьми на землі залишиться в раю? Відповідь: Рани на голові, руках, ногах і ребрах Христа.

Після Свого Воскресіння Спаситель явився учням у повноті своєї сили і слави, але і ця повнота не змогла стерти сліди ран, нанесених Йому людьми…

Bromberger, Brian. “Doubting Thomas.” Choice Reviews Online 43.06 (2006): 43-3342. 11 Apr. 2010. Web. 28 Dec. 2014.

***

Easter 2-10 Запевнення апостола Хоми, 14-те cт.

Easter 2-10 Запевнення апостола Хоми, 14-те cт.

Новий лікар, у якого почала лікуватися моя мати, здивував її у перші ж хвилини розмови. Окинувши її оком, він визначив, що вона довгі роки працювала у пекарні. На питання, звідки він знає, доктор з посмішкою вказав на її руки з довгими шрамами від опіків і сказав, що такі опіки бувають лише у людей, що печуть хліб. Звичайно, мама показала йому усі свої старі шрами і детально переповіла, який хліб, пиріжки чи торти вона випікала, коли їх отримала. І ще, вона завжди говорила, що радість, яку отримали люди ,споживаючи випечений нею хліб, завжди зменшувала біль від опіків.

Коли Христос явився учням після Свого Воскресіння з мертвих, Він показав їм рани на своїх руках і ребрах. Ці рани переконали учнів, що перед ними їх Бог і Спаситель. Життя накладає мітки на людей, які не змиваються і не зникають. Як лікар впiзнавав пекарів за наявністю шрамів на руках, апостоли впізнали Христа за його унікальними  ранами…

http://www.ctkph.org/homilies/homilies2009/homily041809.html

***

Easter 2-11Сьогодні ми чули слова Христа, якими Він встановив таїнство Сповіді: “Він дихнув і говорить їм (апостолам): прийміть Духа Святого. Кому відпустите гріхи, тим будуть відпущені, на кому залишите, залишаться” (Ін.20:22-23). Дуже дивно, що дар прощати і відпускати гріхи, Христос довіряє апостолам. Цієї миті вони були далеко не лицарями віри, а, скоріше, нагадували купку нікчем, що тремтять з переляку за своє власне життя. Лише кілька днів перед тим вони зрадили Христа, а один з них тричі зрікся свого Учителя. В час явлення Воскреслого апостоли нагадували типових грішників, а не вибілених сивиною досвіду духівників. Але, здається, це не було головним для Спасителя, бо хто краще апостолів міг знати про паралізуючу силу гріха і потребу прощення.

Easter 2-12З людської точки зору важко передбачити вибір Божий. Обранцями стали ті, що найменше підходили на цю роль і одразу ж після того як вони провалили найголовніший іспит свого життя. Господь довірив дар відпускати гріхи не гордовитим фарисеям, що хизувалися власною святістю, і не пихатим законникам, що прискіпливо вчитувалися в запилені манускрипти, привласнивши право тлумачити Слово Боже. Право відпускати гріхи отримали грішники…

Євангеліє оповідає, що коли Христос явився апостолам, Хоми не було з ними. Почувши розповідь своїх друзів про Воскреслого Учителя, Хома відмовився вірити зі словами: “якщо не побачу на руках Його рани від цвяхів і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю” (Ін.20:25).

Easter 2-13Своєю невірою Хома нагадує багатьох сучасних християн, коли люди свідомо відмовляються вірити та приймати участь у церковних таїнствах. Вони кажуть, що після сповіді нічого не змінюється і гріхи повертаються назад. Звичайно, якби Христос явився їм персонально, як Хомі, то це змінило б усе.

Але Хома не відгороджувався і не уникав зустрічі з Богом. Пропустивши одну нагоду, Хома більше ніколи не повторював своєї помилки. У недільний день він перебував разом з іншими апостолами. Тим, хто сьогодні хоче персональної зустрічі з Христом, також треба знаходитися там, де ця зустріч можлива, – у храмі. Не уникати покаяння і причастя, а навпаки, з вірою шукати Христа…

Robertson, Dunstan. “Homily for Low Sunday.” Homily for Low Sunday by Fr Dunstan Robertson. N.p., n.d. Web. 28 Dec. 2014.

***

Запевнення апостола Хоми, Giorgio Vasari, 1572

Запевнення апостола Хоми, Giorgio Vasari, 1572

Коли апостол Хома торкнувся ран Спасителя, то з глибини своєї душі вигукнув: “Господь мій і Бог мій! ”
Коли Марія Магдалина почула голос воскреслого в саду, промовила: “Господь мій і Бог мій!”
Коли, переслідуючи християн, Савл побачив світло і почув голос Спасителя, схилив своє серце перед ним із словами: “Господь мій і Бог мій! ”
Коли язичники, дивуючись мужності, з якою мученики зустрічали страждання і смерть, запитували, ким був Христос, за якого ви помираєте, то чули відповідь: “Господь мій і Бог мій!”
Коли безвірники запитували монахів подвижників, хто той, заради кого вони наклали на себе такий суворий спосіб життя, ченці мали одну відповідь: “Господь мій і Бог мій!”
Коли насмішники, дошкуляючи святим дівам, запитували, ким є той, заради кого ви відмовляєтеся від шлюбу і радощів життя, чули: “Господь мій і Бог мій!”

Запевнення апостола Хоми, Johann Friedrich Overbeck

Запевнення апостола Хоми, Johann Friedrich Overbeck

Коли запитували колишніх багачів, заради кого ви роздали свої гроші бідним, чули ту саму відповідь: “Господь мій і Бог мій!”
Одні побачили Його і промовили: “Господь мій і Бог мій!”
Інші торкнулися Його і вигукнули: “Господь мій і Бог мій!”
Ще інші зустріли Його у випробовуваннях на життєвому шляху кажучи: “Господь мій і Бог мій!” 
Хтось побачив чудо, як знак його присутності й заголосив: “Господь мій і Бог мій!”
І нарешті є ті, хто почув про Нього від інших і промовив: “Господь мій і Бог мій!” І ці воістину є блаженними.
Тож, яким би чином ми не прийшли до Бога, давайте всі разом, з найглибших глибин своїх сердець вигукнемо: “Господь мій і Бог мій!”
Йому ж належить слава, честь і поклоніння на віки віків. Амінь.

Bernstein, James. “My Lord and My God!” Welcome to St. Paul Antiochian Orthodox Church. N.p., n.d. Web. 28 Dec. 2014.

***

Запевнення апостола Хоми, Hendrick ter Brugghen, 1622

Запевнення апостола Хоми, Hendrick ter Brugghen, 1622

До певної міри ми бачимо не невір’я Хоми, а його бажання висувати певні умови. Як і Хома, дехто з сучасних християн висуває умови контракту перед Богом. Якщо Бог зробить так, щоби я __________ далі можна підставляти за бажанням (наприклад, отримав цю роботу, мав більшу платню, одужав від хвороби…), то тоді ____________ (повірю, буду ходити до церкви, дам велику пожертву…).

Ми повторюємо наївні умови Хоми кожного разу, коли визначаємо, як повинен діяти Бог, щоби переконати нас. Але навіть тоді, коли Бог подає те, що хочемо, ми забуваємо про свою обітницю.

***

Запевнення апостола Хоми, Martin Schongauer and workshop, panel from a late 15th-century

Запевнення апостола Хоми, Martin Schongauer and workshop, panel from a late 15th-century

Представники кожної професії хочуть мати свого небесного покровителя. Це стосується і журналістів, які, можливо, як ніхто інший, потребують вищого втручання. Думаю, найкращим покровителем журналістів був би святий апостол Хома.

Якщо журналіст має базову визначальну ознаку, її можна привести у словах настанови старого  редактора до молодого журналіста: “Навіть якщо твоя мама говорить, що любить тебе, перевір інформацію. Нічого не приймай на слово; двічі перевір кожен факт; за найменшої можливості, відвідай місце особисто і переконайся на власні очі”.

Святий апостол Хома виконав буквально заповідь старого редактора, за що й отримав образливе прізвисько  невіруючого. Розповідь інших апостолів про Воскреслого Спасителя Хома сприйняв, як сумнівну й таку, що потребує перевірки: “Якщо не побачу на руках Його рани від цвяхів і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю” (Ін.20:25). Фраза звучить настільки типово, що здається, Хома був до покликання не рибалкою, а диспетчером у відділі новин місцевої газети.

Запевнення апостола Хоми, Benjamin West

Запевнення апостола Хоми, Benjamin West

Варто взяти до уваги інші типово репортерські якості Хоми: певну долю здорового цинізму, ділову хватку та намагання задавати гостріші питання, ніж   очікує співбесідник. Коли Христос оголосив, що хоче йти до місця, яке всі вважали небезпечним, Хома наполіг: “ходімо й ми і помремо з Ним” (Ін.11:16). Коли на Тайній Вечері Хома не розуміє Спасителя, задає уточнююче питання: “Господи! Не знаємо, куди йдеш; і як можемо знати путь?” (Ін.14:5).

Немає сумніву, що Хома був би добрим небесним покровителем журналістів.

MILLER, SARAH BRYAN. “Sermon Notes: Doubting Thomas, Journalist.”Grace Prayer Network. N.p., 11 Apr. 2010. Web. 28 Dec. 2014.

 ***

Сьогоднішнє Євангельське оповідання є єдиним відомим мені прикладом коли через тиждень після Воскресіння Христового людей зібралося більше ніж на саме Воскресіння.

***

Запевнення апостола Хоми, Рембрандт, 1634,

Запевнення апостола Хоми, Рембрандт, 1634,

 У Церкві перших століть хрестили новонавернених на літургії Великої суботи або на саму Пасху. За традицією, перші вісім днів новоохрещені ходили в білих одежах які знімали на восьмий день, тобто на Антипасху. Звідси походить традиційне латинська назва свята  — Dominica in Albis (в перекладі — «День Господень в білих» (одежах)). Відповідно, православна традиція називає тиждень після Пасхи – Світлим.

Також західна традиція називає день Антипасхи –  Pascha clausum – означаючи завершення великоднього тижня та “Неділя квазімодо”. Остання назва взята з початкових слів Introit (вхідний стих католицької меси) “Quasi modo geniti infantes, rationabile, sine dolo lac concupiscite” в перекладі “як новонародженi немовлята, полюбiть чисте словесне мо­локо, щоб вiд нього вирости вам на спасiння” (1Пет. 2:2). Церква адресувала ці слова новоохрещеним.

Саме цього дня  Клод Фролло знайшов потворного малюка, героя романа Віктора Гюго “Собор Паризької Богоматері”, і назвав його Квазимодо на честь свята.

“Low Sunday.” CATHOLIC ENCYCLOPEDIA:. Web. 06 May 2016.

Запевнення апостола Хоми, Rubens

Запевнення апостола Хоми, Rubens

***

Можна по-різному трактувати причину відсутності апостола Хоми  першого дня після Воскресіння Христового. Євангеліє не уточнює жодних деталей. У всякому випадку, коли апостольська громада, паралізована страхом в очікуванні  подальших переслідувань, ховалась у секретному місці за зачиненими дверима, апостола Фоми з ними не було. Можливо Хома ховався окремо. Оскільки Євангеліє не вдається до деталей стосовно думок і намірів ап. Фоми, цілком можливе і протилежне: Фома був єдиним, кого не паралізував страх і хто зберіг здатність мислити.   

***

Easter 2-19Американський пастор Scott Hoezee згадує про сьогднішній Євангельський уривок:
Одного разу після родинної вечері, коли я був іше дитиною, тато читав 20-ту главу Євангелія від Іоана. Після слів “блаженні ті, що не бачили й увірували” мама почала говорити, що це написано про нас, бо ми ніколи не бачили Христа так як апостоли, але віруємо. Тоді я дивувався, що Біблія, така поважна Книга, пише про нас… про мене… маленького хлопчика з провінційного містечка штату Мічиган.

Минули роки. Я навчився читати й кілька раз перечитав Біблію, щоби відшукати згадку про себе. Зрештою, я з сумом зрозумів: мама трохи перебільшила. Біблія не згадує моє ім’я, не говорить про нашу родину, про наше місто, або навіть державу.

Запевнення апостола Хоми, Alexandre Bida

Запевнення апостола Хоми, Alexandre Bida

Минули роки. Вже студентом семінарії я знову роздумував над цим уривком. Але тепер слова апостола і євангеліста Іоана були адресовані прямо мені: “Це ж написано, щоб ви увірували, що Ісус є Христос, Син Божий, і, віруючи, мали жит­тя в ім’я Його”. Через роки я повернувся до своєї дитячої віри: Біблія звертається до мене й написана для мого спасіння. Я є в ній. Це і моя історія…

Hoezee, Scott. “Doubting Thomas.” Center for Excellence in Preaching. 6 Apr. 2015. Web. 06 May 2016.

 

***

Запевнення апостола Хоми, Adriaen van der Werff

Запевнення апостола Хоми, Adriaen van der Werff

Вислів “Фома Невіруючий” не має виправданого церковного вжитку. Зокрема, не зустрічаємо його на іконах апостола Фоми. Грецькі образи мають підпис Η ψηλάφηση του Θωμά – “Дотик Фоми”, не згадуючи про його віру. Слав’янською “Запеннення Фоми”. Англійською це зазвичай перекладають як “The Belief of Thomas”.

***

Євангельське оповідання не вказує точно: торкнувся апостол Фома  ран Спасителя чи ні. На зорі християнства гностики, заперечуючи тілесне воскресіння, наполягали на тому, що Фома не торкався ран, а лише споглядав їх. Ряд близьких до гностикві апокрифів вдається до детального опису події намагаючсь це довести. На противагу гностикам Церква наполягала на воскресінні Христа в тілі, до якого можна було доторкнутися.

Запевнення апостола Хоми, Francesco de' Rossi

Запевнення апостола Хоми, Francesco de’ Rossi

З появою протестантизму на заході дискусія разгорілася з новою силою. Католики стверджували, що хоч Спаситель і схвалював віру тих, що “не бачили і увірували”, але дав можливість Фомі не лише бачити але й фізично відчути (доторкнутися до Своїх ран). Дотик до Тіла Христового, сама можливість існування фізичної субстанції, яка одночасно з фізичним має духовний вимір, використовувалась як аргумент на захист шанування освячених речей, поклоніння мощам, паломницва та інших церковних практик. Протестанти відкидали саму можливість Фоми доторкнутися до Тіла Христа та наполягали на спасінні “лише вірою”. Власне дотепер позиції церков не змінилися: католики стверджують, що апостол Фома доторкнувася до ран Христа, протестанти – що лище побачив і увірував.

Запевнення апостола Хоми, Carl Heinrich Bloch

Запевнення апостола Хоми, Carl Heinrich Bloch

Позиція Православної Церкви складніша і включає аргументи обох сторін. На деяких іконах бачимо ап. Фому з рукою в ребрах Христа. На інших Фома вже на колінах і лише вказує пальцем на рани Спасителя.

Богослужбові тексти стверджують, що ап. Фома торкнувся ран Воскреслого Спасителя:
Фома, званий Близнюком, не був з ними, коли ввійшов Ти, Христе, крізь замкнені двері; тому і не повірив у те, що сказали йому. Ти, Благий, сподобив його побачити ребро Твоє і рани на руках і ногах; він же, доторкнувшись до них і побачивши, визнав Тебе Богом, а не звичайною людиною, і взивав: Господь мій і Бог мій, слава Тобі”. (стихира на “Господи взиваю…”)
“…Коли ж Фома пальцем доторкнувся до Владики, голосно вигукнув: Ти Бог мій і Господь; Благоутробний, слава Тобі”.  (з стихири на літії)

Уникаючи богословських тонкощів, здається важливішим не те, торкнувся Хома ран Христових, чині, а те, що Воскреслий Христос торкнувся Хоми і цим дотиком пом’якшив закам’яніле серце учня.

***

Запевнення апостола Хоми, Leendert van der Cooghen

Запевнення апостола Хоми, Leendert van der Cooghen

Тіт Флавій Доміціан став Римським імператором 14 вересня 81 року. Світоній пише, що Доміціан першим вимагав звертатись до себе “господь і бог”. Саме ці слова виголошує апостол Фома на адресу воскреслого Ісуса Христа. До речі їх згадує Іоан Богослов, якого за часів правління Доміціана, у зв’язку з процесами над християнами, було заслано на острів Патмос…

 

***

Запевнення апостола Хоми, Sebastián López de Arteaga

Запевнення апостола Хоми, Sebastián López de Arteaga

У своїй книзі “DOUBTING THOMAS” (Harvard University Press, 2005) професор Чикагського університету та знавець давньогрецької Glenn W. Most відзначає парадокс ікон із сюжетом про “Запевнення апостола Хоми”: “Зображення, що мають на меті зміцнити віру глядача у Воскресіння Христа, дозволяють нам лише бачити але не торкатися того, хто став відомим заявивши, що для його особистої віри одного погляду недостатньо,  обов’язково доторкнутися, щоби по справжньому переконатися” .

***

 

 

Щоби стежити за оновленнями follow me on facebook