Неділя 16 після П’ятидесятниці. Притча про таланти. Мф. 25:14-30
Щоби стежити за оновленнями follow me on facebook
Мф. 25:14-30
14 Один чоловік, відходячи, покликав своїх рабів і передав їм майно своє: 15 одному дав п’ять талантів, другому два, іншому ж один, кожному за спроможністю його, і відразу ж виїхав. 16 Той раб, який одержав п’ять талантів, пішов і використав їх на діло, і набув інші п’ять талантів. 17 Так само і той, який одержав два таланти, набув інші два. 18 А той, який одержав один талант, пішов і закопав його в землю, і заховав срібло господаря свого. 19 Коли минуло багато часу,приходить господар рабів тих і вимагає від них звіту. 20 Підійшов той, який одержав п’ять талантів, приніс інші п’ять талантів і сказав: господарю, п’ять талантів ти дав мені; ось ще п’ять талантів, які я здобув на них. 21 Господар його сказав йому: гаразд, добрий і вірний рабе! У малому ти був вірним,над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого. 22 Підійшов також і той, який одержав два таланти, і сказав: господарю, два таланти ти дав мені; ось інші два таланти, що я здобув на них. 23 Господар його сказав йому: гаразд, добрий і вірний рабе! У малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого. 24 Підійшов і той, який одержав один талант, і сказав: господарю! Я знав тебе, як жорстоку людину, жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав; 25 і, побоявшись, пішов і заховав талант твій у землю; ось тобі твоє. 26 Господар його сказав йому у відповідь: лукавий рабе і лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав; 27 тоді треба було тобі віддати срібло моє купцям, і я, прийшовши, одержав би моє з прибутком. 28 Отже, візьміть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів. 29 Бо кожному, хто має, дасться і примножиться, а в того, хто не має, відніметься і те, що має. 30 А негідного раба вкиньте у пітьму непроглядну: там буде плач і скрегіт зубів. Сказавши це, проголосив: хто має вуха слухати, нехай слухає!
***
Притча про таланти не має жодного стосунку до економіки. Вона – про відповідальність і плідність людського життя. Кожному дана можливість, на кожного покладена відповідальність і кожен отримає справедливу винагороду за здійснене. Аналізуючи притчу про таланти, розглянемо три головні аспекти:
1. кожному дана можливість
2. кожен рядить своїми можливостями за власними уподобаннями
3. кожен несе відповідальність…
“Be’s of Christian Discipleship.” Lectionarysermons.com. 14 Nov. 1999. Web. 27 Jan. 2015.
***
Важко визначити вартість таланта, оскільки він є одиницею виміру ваги, а не виміру грошей. Вартість таланту міді відрізнялася від вартості таланту срібла або золота. Гроші, зазвичай, вимірювали срібними талантами. Якщо один динарій дорівнював одноденному заробітку, то вартість одного таланту перевищувала п’ятнадцятирічний заробіток (Oxford Annotated NRSV). Вартість таланту у сучасних грошах буде відрізнятися, оскільки відрізняється мінімальна заробітна плата. Для США це приблизно $30000 річно. За 15 років – $450000-$500000.
Незважаючи нa те, що вартість таланту значно коливалася у різні часи і за різних обставин, це була величезна сума грошей…
***
Отриманий рабами результат залежав від їх ставлення до господаря. У перших двох випадках бачимо, що раби ставилися до господаря, як до благодійника: “п’ять талантів ти дав мені…”. Третій бачив лише безжального диктатора, жорстокого і несправедливого: “Я знав тебе, як жорстоку людину, жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав”. Звичайно, Бог не є плодом людського вимислу і не залежить від того, що кожен з нас про нього думає, але хибне уявлення про Бога приводить людину до трагічних наслідків. До певної міри Бог стає для людини таким, яким вона Його сприймає. Для тих, хто вірить, що Господь люблячий, милостивий, щедрий і милосердний, – Він таким і є. Ті, що вірять, що Господь жорстокий, вимогливий і караючий, – будуть засуджені своїми власними поглядами…
Господар видав кожному рабові різну кількість талантів “за спроможністю”. Двоє перших, незалежно від різниці в кількості заробленого, отримали однакову винагороду “У малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого”. Третій раб також отримав за власною спроможністю, але не скористався наданою йому можливістю. Господар називає його лукавим і лінивим, бо замість старанної праці негідний раб приготував лише виправдання і звинувачення…
Bruce Malina та Richard Rohrbaugh (Social-Science Commentary on the Synoptic Gospels) говорять, що за часів Спасителя панувало уявлення про “обмежену кількість” земного багатства. Головним джерелом добробуту була земля, а землі не ставало більше з роками. Коли 12 колін Ізраїлевих прийшли в Обітувану Землю, кожне коліно отримало свій наділ у ВІЧНЕ користування. Отже, якщо в когось ставало більше землі, – у інших автоматично ставало менше. Порядна людина тих часів намагалася зберегти дане їй Богом, не віднімаючи і не додаючи нічого. Багатий вважався крадієм (Jerome, In Heiremiam 2.5.2; Corpus Cristianorum Series Latina, LXXIX, 61). Щоби уникнути подібних звинувачень, більшість заможних людей доручала керівництво майном рабам. Раби не домагалися соціального статусу, а від них не очікували чесності та порядності.
Третій раб закопав гроші свого господаря. Оскільки банківських сховищ не було, такий метод збереження готівки вважався надійним. Рабини вчили, що той, хто закопав довірені на збереження кошти у секретному місці, звільнявся від відповідальності в разі зникнення статку. Разом із тим, закопування грошей було виправданим лише для вільної людини. Для раба така поведінка дорівнювала претензії на невизнання авторитету господаря.
Сучасний світ не сприймає багатство як сталу кількість, а заможних людей не вважає злочинцями. Навпаки, суспільство заохочує кожного трудитися і заробляти якомога більше. Але відчуття обмеженості достатку не зникло зовсім. Наприклад, коли у невеличкому містечку відкривається новий Wal-Mart, звучать різні аргументи. Одні наголошують на тому, що багато мешканців отримає роботу, інші підраховують кількість маленьких магазинчиків, що не витримають конкуренції із торгівельним гігантом. Кожен розуміє, що кількість грошей, які витрачає місцева громада, є сталою…
Stoffregen, Brian P. “Matthew 25.14-30 Proper 28 – Year A.”Www.crossmarks. Web. 27 Jan. 2015
***
Євсевій Кесарійський переказав зміст притчі про таланти з апокрифічного євангелія від євреїв. У його переказі раб, що отримав п’ять талантів, прогуляв їх із повіями та флейтистками. Раб, що отримав два таланти, примножив їх. Третій раб, що закопав свій талант в землю та повернув господарю, отримує докори, але не покарання. Покарання отримує лише перший, якому було довірено найбільше…
Альтернативні сприйняття тексту:
Joachim Jeremias, німецький лютеранський богослов, вчив, що притча не передбачає етичного тлумачення і не стосується кожного. Він вважав, що раб, який закопав свій талант, символізує єврейських книжників, які хизувалися один перед одним знанням Святого Письма, ховаючи його від народу. За що Христос обіцяв покликати їх до відповідальності.
William R. Herzog II пропонує розуміти притчу про таланти з погляду ліберальної теології. Для нього “господар” є просто господарем, який жнe, де не сіяв, і збирає, де не розсипав. Третій раб, у даному тлумаченні, не бере участі у неправедній наживі. Натомість, він сміливо розкриває правдиву суть експлуатації і саме за це несе покарання.
“Parable of the Talents or Minas.” Wikipedia. Wikimedia Foundation. Web. 27 Jan. 2015.
***
Роздумуючи над цитатою “кожному, хто має, дасться і примножиться, а в того, хто не має, відніметься і те, що має” американський соціолог Роберт Кінг Мертон 1968 року запропонував термін “ефект Матвія”. Цим терміном він визначав феномен, коли “багатий стає багатшим, а бідний – біднішим”.
Серед інших речей Мертон наголошував на тому, що в науковому середовищі відомий вчений отримує визнання заслуг значно швидше, ніж молодий або не титулований дослідник, навіть якщо їх роботи рівноцінні. Наприклад, якщо у проекті задіяно кілька вчених, відкриття назвуть іменем найтитулованішого з них, навіть якщо головний здобуток йому не належить…
“Matthew Effect.” Wikipedia. Wikimedia Foundation. Web. 27 Jan. 2015.
***
Для повноцінного християнського життя надзвичайно важливо вивчати засади християнської віри, роздумувати над ними та досліджувати Святе Письмо. У практичній площині важливо знайти своє місце в Церкві, де реальними справами втілювати в життя істини віри. Незважаючи на те, що більшість визначає себе християнами, лише меншість практикує християнське життя. Найгіршою негативною тенденцією є зростаюча духовна пасивність і небажання послужити Богові.
Хтось пожартував, що ангелом-охоронцем таких людей є пророк Іона. Одного разy Господь наказав Іоні йти до Неневії, столиці Ассирії, і застерегти місцевих мешканців від гріха. У противному випадку місто мало бути зруйноване. Не бажаючи виконувати волю Божy, Іона сів у корабель, що прямував у зворотньому напрямку. Через таку поведінку пророка Господь зчинив шторм, а Іону викинули за борт, де його і проковтнула велика риба.
На цьому історія пророка не завершилася. Господь вдруге наказав йому йти до Неневії. Попри власне небажання Іона виконав волю Божу, прийшов до міста і виголосив проповідь аж із семи слів “ще сорок днів, і Ниневія буде зруйнована!” Ніневітяни були язичниками і давніми ворогами Ізраїля, але почули проповідь і покаялися. Коли Господь змилостивився над ними, Іона засмутився і роздратувався настільки, що просив Бога: “Візьми душу мою від мене, бо краще мені померти, ніж жити”. Життя пророка Іони є яскравою ілюстрацією хибного людського переконання, що Бог існує для нас, а не ми існуємо для Нього. Коли воля Божа не збігалася з волею Іони, він робив усе, щоби уникнути виконання Божого наказу, або виконував його нeсумлінно.
Притчею про таланти Христос додає барв до цієї теми. Він каже, що царство небесне подібне до чоловіка, який відходячи, закликав своїх рабів і дав кожному з них певну суму грошей, в залежності від можливостей. Господар не оминув жодного, але кожен відповідає лише за те, що йому доручено…
Один несподіваний висновок із притчі про таланти: проблема Бога не з талановитими і видатними, а з одноталанними. З тими, хто не вірить, що їх участь може змінити світ, або суттєво вплинути на події…
Раб, що отримав один талант, не є найгіршим, а кожна, навіть маленька справа, є важливою, бо дар, відданий в руки Божі, примножується багаторазово. П’ятьма хлібами і двома рибами Спаситель нагодував 5000 народу, віра з гірчичне зерно може рухати гори, а лепта вдови є найбільшою пожертвою. Маленька справа, з Божою допомогою, стає великою силою…
У Святому Письмі бачимо, що Господь творить великі чудеса через одноталанних рабів. Якщо на хвилинку забрати німби з ікон святих, побачимо звичайних людей. Руки Мойсея були в крові єгиптянина, а сам він заїкався. Обрані Христом апостоли не відзначалися ні глибокою освітою, ані особливими духовними дарами. Апостол Петро легко давав обітниці й так само легко їх порушував. До того ж він відрікся від Спасителя. Апостол Павло був несимпатичним фарисеєм, що переслідував християн. Кожен з них був маленькою людиною, історія якої загубилася б серед історій мільйонів сучасників, але Бог докорінно змінив їх життя, перетворивши простих людей на видатних діячів Церкви…
Bohl, Robert W. “Reluctant Servants.” Day1.org. 15 June 1997. Web. 27 Jan. 2015.
***
Rick Warren пастор мегацеркви в Каліфорнії говорив: “Я не виконав усіх завдань, які Господь ставив протягом мого життя, але я старався прожити так, щоби життя щось значило, зробити щось визначне, що існувало би і після мене. Неважливо досяг я цього, чи ні. Важливо те, що я намагався. Тому я просив, щоби на моєму надгробку написали “Принаймні, він старався!’”
***
Навіть визначна людина не є талановитою в усьому. Історичні книги переповнені такими прикладами.
Ейнштейн, видатний фізик усіх часів, навчився говорити лише в чотири роки, а читати в сім (Alan Loy McGinnis. Bringing Out The Best In People. Minneapolis: Ausburg Publishing House, 1985, p. 34).
Ісаак Ньютон погано вчився в школі (McGinnins, p. 34), але став великим вченим.
Вернер Фон Браун, видатний конструктор ракетної техніки, провалив алгебру дев’ятого класу (McGinnins, p. 34).
Газета звільнила Волта Діснея за “відсутність креативності”. В Канзасі він не зміг продати жодного мультфільма. Його звинувачували в абсолютній відсутності таланту. Щоби хоч якось прожити, Дісней влаштувався до місцевого храму малювати афіші. Йому не було, де жити, тому священик дозволив облаштуватися у церковному гаражі. Дісней ділив гараж із великою родиною мишей, одну з яких художник назвав Міккі. Пізніше це мишеня стало суперзіркою з іменем Міккі Маус (Ernest A. Fitzgerald. Keeping Pace: Inspirations In The Air. Greensboro: Pace Communications Inc. 1988, p. 18).
Ці люди досягли успіху, бо, незважаючи на поразки, використали талант, даний Богом.
Williams, John. “DEVELOPING OUR TALENTS.” Sermoncentral.com. 1 Nov. 2002. Web. 27 Jan. 2015.
***
Martha Berry, відома американська просвітянка й засновниця Беррі Колледжу в Джорджії, мріяла допомогти дітям. Вона відкрила школу для бідних, не маючи ні книг, ні приміщення, ні грошей. Коли Марта звернулася за допомогою до Генрі Форда, той порився в кишенях і видав їй 10 центів. Така дія мільйонера могла образити будь – кого, але не Марту. Вона взяла монету, купила насіння, посадила город, продала врожай, купила нового насіння і знову посадила город. Через чотири роки Марта назбирала достатньо грошей, щоби купити для школи старе приміщення. Після цього вона повернулася до Форда зі словами: “Подивися, що зробили твої 10 центів!” Форд був настільки вражений, що пожертвував школі мільйон…
Я завжди чув скарги священиків, що 20% парафіян роблять 80% церковної роботи. Це надзвичайно похвально, що люди вкладають свої сили, час і енергію для підтримки дому Божого. Але хіба не кожному Бог дав талант?..
Cole, Jason. “Sermon on Parable of the Talents.” Sermoncentral.com. 1 Apr. 2003. Web. 27 Jan. 2015.
***
За один талант можна було купити 300 юних рабинь або 40 000 бушелів пшениці (один бушель – приблизно 35 літрів).
Wiens, Greg. “How Much Does Your Talent Weight?” Sermoncentral.com. 1 July 2007. Web. 27 Jan. 2015.
***
Думаю наша мова є одною з причин пасивності сучасних християн. Вислів “духовні дари” є цілком біблійним, але він не означає, що людина отримує їх назавжди для використання за власними уподобаннями. “Духовні дари” є, скоріше, взятими у тимчасову оренду можливостями, за які свого часу кожному доведеться відзвітувати.
***
У ставленні до талантів, даних нам Богом, треба уникати крайнощів. З одного боку, не треба переоцінювати ці таланти. Не варто думати про себе, як про незамінний стовп, на якому тримається Церква і без якого вона розвалиться. Це гордість.
З іншого боку, не варто недооцінювати дари Божі. Це фальшива скромність, бо кожен дар є важливим і потрібним. Кожним даром людина покликана послужити, кожна справа важлива. Навіть велике життя складається із маленьких щоденних вчинків…
Всі разом ми складаємо Тіло Христове. Кожна частина тіла тут є необхідною. Руки та ноги є так само важливі, як очі та вуха. Кожен робить свою важливу роботу, щоби цілий організм міг функціонувати належним чином.
Henrickson, Charles. “Talents on Loan from God.” Freerepublic.com. 16 Nov. 2008. Web. 27 Jan. 2015.
***
Св. Григорій Великий говорив, що дар п’яти талантів являє собою знання, що отримуємо завдяки п’яти відчуттям. Ті хто його має можуть не розуміти глибинних речей, але бажаючи спасіння досягають його самі і щедро діляться з навколишніми своїми багатими знаннями зовнішнього світу.
Два таланти, на думку св. Григорія, є розумінням і дією. Люди що ними володіють розуміють тонкощі духовного життя і власним прикладом праведності навертають інших подвоюючи надане.
Раб, що закопав талант в землю символізує тих, що даний їм Богом розум займають виключно земними справами. Ці люди шукають земного прибутку і не цікавляться духовним життям.
Gregory the Great, Parables of the Gospel, IX.
***
Притча про таланти вчить, що люди створені різними. Одному Бог “дав п’ять талантів, другому два, іншому ж один, кожному за спроможністю його” (Мф. 25:15). Одноталанний раб не міг зробити стільки ж скільки той, що отримав п’ять талантів. Сучасний демократизований розум противиться такій нерівності. Але кожен із власного досвіду знає, що люди мають різні можливості.
І хоч Бог не створив людей однаковими, стосовно кількості даних талантів, Він створив їх рівними. Той раб що отримав п’ять талантів і заробив іще п’ять, одержує таку саму нагороду як і той, що отримав два таланти. Успіх вимірюється кількістю витрачених зусиль, а не сумою зароблених грошей.
“The Biblical Meaning of Success.” Thegospelcoalition.org. 9 Feb. 2014. Web. 21 Oct. 2015.
***
Вглядаючись у різномаїття талантів своїх парафіян, один із священиків таки запропонував їм закопати хоча би частину з них.
По-перше, закопати талант критикувати. Серед парафіян зустрічаються не просто обдаровані, а по-справжньому талановиті критики. Вони присвячують цьому безліч часу, в деталях обговорюючи кожну людину, що зайшла до храму. Сміливо і безкомпромісно вони висловлюють свою критику в обличчя людині. І хоч дар критикувати може бути корисним, далеко не кожен має присвячувати йому своє життя.
По-друге, талант знеохочувати інших. У кожній групі людей, яка налаштована зробити добру справу, завжди знаходиться один або двоє, хто своїми зауваженнями руйнує задумане.
І останнє, талант отримувати дари (звичайно, якщо він не урівноважений талантом давати). Частина людей приходить до церкви лише з одною метою – отримати від Бога бажане. Вони завжди готові для благословення. Але, спробуйте залучити їх до якоїсь церковної роботи: витратити сили, час або гроші. Отримаєте чітку відмову…
***
Ніколо Паганіні, італійський скрипаль-віртуоз і композитор, заповів свою улюблену скрипку роботи Гварнері рідному місту Генуя з однією умовою: “На ній ніхто і ніколи не буде грати”. З того часу уславлений інструмент влучно називають «Удова Паганіні». Справа в том, що, в разі регулярного вживання, скрипка століттями зберігає свою милозвучність. Але перестаньте її вживати, і за кілька десятиліть дерево втрачає свої властивості. Сьогодні, на жаль, скрипка Паганіні перетворилася на раритет: на неї можна дивитися, але жодної цінності як музичний інструмент вона на має.
Мені важко зрозуміти колекціонерів, які збирають подібні раритетні речі, витрачаючи сотні тисяч доларів щоби придбати старовинну ікону, перед якою вони ніколи не моляться або автомобіль, на якому майже ніколи не їздять. Такі речі можна показати маленькому колу друзів, викликаючи у них заздрість. Але ікона без молільника перетворюється на розмальовану дошку, а машина без водія – на сувенір з недалекого минулого.
Подібне відбувається в професійному житті людини. Якщо спортсмен перестає тренуватися – його м’язи втрачають свої властивості. Якщо музикант перестає грати – руки втрачають рухливість і чутливість. Якщо студент пропустив місяць занять – важко наздогнати інших.
Так само і в духовному житті. Якщо віруючий припинив молитися, пропускає Богослужіння та став неуважним до власних гріхів – втрачає відчуття Божої присутності. Піддався гордині та зосередився на власному “Я” – втрачає любов до ближнього. Здався в полон власним страстям – зовсім відпадає від Бога.
Господь дав кожному з нас унікальний набір духовних дарів: вживайте їх і вони примножаться; занедбайте – і те що є пропаде.
***
Щоби стежити за оновленнями follow me on facebook