Неділя 12 після П’ятидесятниці та Неділя 30 після П’ятидесятниці. Про багатого юнака
Щоби стежити за оновленнями follow me on facebook
Розмова Ісуса Христа з багатим юнаком занотована трьома Євангелистами: Мф. 19:16-29, Мк. 10:17-31 і Лк. 18:18-27
Неділя 12 після П’ятидесятниці
Мф. 19:16-29
16 І ось хтось, підійшовши, сказав Йому: Учителю Благий, що зробити мені доброго, щоб мати життя вічне? 17 Він же сказав йому: чому ти називаєш Мене благим? Ніхто не благий, тільки один Бог. Якщо ж хочеш увійти в життя вічне, дотримуйся заповідей. 18 Говорить Йому: яких? Ісус же сказав: не вбивай; не чини перелюбу; не кради; не лжесвідчи; 19 шануй батька й матір; і люби ближнього твого, як самого себе. 20 Юнак говорить Йому: все це я зберіг від юності моєї; чого ще не вистачає мені? 21 Ісус сказав йому: коли хочеш бути досконалим, піди продай добро твоє і роздай убогим; і матимеш скарб на небесах; і приходь та йди слідом за Мною. 22 Почувши слово те, юнак відійшов у скорботі, бо мав багато добра. 23 Ісус же сказав учням Своїм: істинно кажу вам, що тяжко багатому ввійти у Царство Небесне. 24 І ще кажу вам: легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому в Царство Боже ввійти. 25 Почувши це, учні Його дуже здивувались і сказали: так хто ж може спастися? 26 Ісус, поглянувши, сказав їм: людям це неможливо, Богові ж усе можливо.
Неділя 30 після П’ятидесятниці
Лк. 18:18-27
18 І запитав Його один з начальників, кажучи: Учителю благий, що мені зробити, щоб успадкувати життя вічне? 19 Ісус сказав йому: чого ти називаєш Мене благим? Ніхто не благий, тільки один Бог. 20 Заповіді знаєш: не перелюбствуй, не вбивай, не кради, не лжесвідчи, шануй батька твого і матір твою. 21 Він же сказав: усе це я зберіг від юности моєї. 22 Почувши це, Ісус сказав: ще одного не вистачає тобі: все, що маєш, продай і роздай убогим, і матимеш скарб на небесах, і йди слідом за Мною. 23 Він же, почувши це, засмутився, бо був дуже багатий. 24 Ісус же, побачивши, що він засмутився, сказав: як важко тим, що мають багатство, увійти в Царство Боже! 25 Бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти до Царства Божого. 26 Ті, що чули, сказали: то хто ж може спастися? 27 Він же сказав: неможливе для людей – можливе для Бога.
***
Христос і багатий юнак, by Heinrich Hofmann
Мудрий віддає те, що не може утримати, щоби утримати те, що не може втратити.
***
Мільярдера JP Morgan спитали одного разу: “Яка сума грошей визначається словом достатньо?” “Ще один мільйон,” – відповів магнат.
***
Кожна людина, навіть найбільший грішник, є безцінною в очах Божих. На жаль, світ вимірює цінності іншим способом. В системі ринкової економіки еквівалентом людського життя є гроші. Кожен з нас вкладає свій час, енергію та сили в роботу, яку обмінює на визначену кількість папірців. Таким чином, гроші стають виміром суспільної цінності людського часу і самого життя…
Жертвуючи зароблені гроші людина віддає частинку самої себе…
***
Христос і багатий юнак
Тісна взаємодія багатства і щедрості, достаткy і жертовності є важливою складовою церковного життя. Святий Франциск говорив: “Лише даючи – ми отримуємо, лише прощаючи – ми самі прощені, а помираючи – народжуємося для вічного життя”.
***
Сонце однаково світить, як на багатих, так і на бідних, але, коли починається дощ, багаті, зазвичай, мають кращі парасольки.
***
Зовсім не принципово, чи ти є багатим, чи бідним, звичайно, якщо у тебе є багато грошей.
***
Христос і багатий юнак, 1640, BY BARTHOLOMEUS BREENBERGH
Вийшов чоловік із першого у своєму житті богослужіння і говорить: “У сьогоднішній проповіді про Десять Заповідей втішає лише те, що я не робив ніякого зображення ні того, що на небі, вгорі, ні того, що на землі, внизу, ні того, що у водах, нижче землі”.
***
Порівнюючи викладення цього уривка Матвієм, Марком і Лукою бачимо, що чоловік, який говорив зі Спасителем, був молодим, багатим і начальником. Рідко хто впізнає в ньому себе.
По-перше, ми не вважаємо себе багатими. Я ніколи не зустрічав людину, яка щиро вважала, що є багатою. Завжди існує хтось, хто має більше. Ті люди, що на мою думку є багатими, зовсім не вважають себе такими. Можливо тому ми не впізнаємо себе у багатому юнакові.
По-друге, ми рідко, навіть замолоду, думаємо про себе, як про молодих людей. Підлітки докладають значних зусиль, щоби переконати себе і оточуючих у тому, що стали дорослими. Не встигла минути молодість, як людина починає жалітися, що роки пролітають надзвичайно швидко, а з кожними днем народження підкрадається старість. Важко впізнати себе у багатому юнакові, якщо не відчуваєш себе ні молодим ні багатим.
І останнє. Лука пише, що багатий юнак був начальником. Ми рідко відчуваємо себе господарями навіть свого власного життя. Діти жаліються на несправедливість батьків, що відмовляються навіть вислухати їх бажання. Чоловіки скаржаться, що жінки їх не поважають. А жінки борються за рівні з чоловіками права. У суспільному житті завжди є хтось вищий. Політична та кар’єрна боротьба лише підтверджує відчуття недостатку влади. Як не дивно, але чим вище становище посідає людина, тим менше вона належить самій собі, а відчуття недостатку влади не зменшується, а збільшується.
Молодий. Багатий. Начальник. Це так не схоже на нас…
Newland, Melvin. “What More Must I Do?” sermoncentral.com. 1 Oct. 2000. Web. 26 Jan. 2015.
***
Христос і багатий юнак, by James C. Christensen
Слова Христа: “Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому в Царство Боже ввійти” є гумором першого тисячоліття, своєрідною іронічною гіперболою. Спаситель говорив влучно та яскраво. Його фрази врізалися в пам’ять. Наприклад, “Вожді сліпі, що відціджуєте комара, а верблюда поглинаєте!” (Мф. 23:24) арамейською мовою звучить як каламбур. Слово “комар” арамейською galma, а “верблюд” – gamal. Звучання слів подібне й тому створює унікальний колорит мови…
Переважна більшість людей не вважає себе заможними. Проте, якщо ви живете у Сполучених Штатах, то ви багатше більшості населення Землі. Наприклад 2008 року середній річний прибуток техасця складав $38000. Якщо ввести цю суму на веб-сайті the global rich list, побачимо, що середній техасець заможніший ніж 96% населення планети…
***
Христос і багатий юнак
Цей уривок завжди був каменем спотикання. Крім традиційних суперечок стосовно можливості багатих увійти до Царства Небесного, він використовувався багатьма єретиками на підтримку своїх доктрин.
Наприклад, в другій половині четвертого століття до Риму прибув Пелагій – монах-аскет, що вважав людську природу непорушеною гріхом, здатною творити добро і власними зусиллями сягнути Царства Небесного. Пелагій посилався на сьогоднішній Євангельський уривок, вириваючи з контексту відповідь Спасителя на питання багатого юнака: “Якщо ж хочеш увійти в життя вічне, дотримуйся заповідей.” Таким чином, Пелагій робив висновок, що Царство Небесне можна заслужити своїм життям на землі.
Унітарії, на підтримку своїх висновків, також посилалися на цей уривок. Вони вчили, що нема Бога Отця, Бога Сина і Бога Святого Духа. Є один Бог і це не син тесляра з Назарету. Унітарії посилалися на відповідь Спасителя: “Чому ти називаєш Мене благим? Ніхто не благий, тільки один Бог.” Унітарії стверджували, що відповідь Христа свідчить, що Він не вважав Себе Богом.
Різного роду комуністи та соціалісти зловживають словами “коли хочеш бути досконалим, піди продай добро твоє і роздай убогим; і матимеш скарб на небесах”. Вони роблять висновок, що треба забрати у багатих усе, чим вони володіють, і поділити між бідними. Комуністи для цього влаштували революцію, соціалісти наполягають на підвищенні податків…
***
Христос і багатий юнак, вірменська ікона
Якщо людина говорить, що від юності дотримувалася усіх десяти заповідей, то про таку людину можна стверджувати дві речі. По-перше, вона нічого не знає про десять заповідей. По-друге, вона нічого не знає про самого себе…
***
Христос і багатий юнак Китайське зображення, Пекін, 1879.
Люди по-різному намагалися витлумачити слова Спасителя: “Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому в Царство Боже ввійти”.
Єрусалимські гіди розповідають різні варіації історії про ворота, що називалися “вушко голки”. Суть її в наступному. Навколо Єрусалиму промишляли банди, що складалися з біглих рабів та злочинців. На ніч місто зачиняли, залишаючи лише маленькі ворота, зроблені так, що в них могла зайти людина, але не міг заїхати вершник. Каравани здійснювали переходи так, щоби на ніч завжди ховатися від грабунку за міськими стінами. Якщо караван не встигав до зачинення великих воріт, то ризикував бути пограбованим. Тоді караванщики навчили верблюдів повзти на колінах протискуючись у маленькі ворота. Щоправда, перед тим верблюда доводилося повністю розвантажувати.
З цієї красивої історії робили висновок, що багатий може потрапити до Царства Небесного лише після того, як позбавиться тягаря багатства, як верблюд свого вантажу, і смиренно зайде на колінах.
Арабський верблюд
Єдиний недолік цієї історії в тому, що вона неправдива. Не існує жодних історичних чи археологічних джерел, що підтверджували би наявність таких воріт у стінах древнього Єрусалима. Більше того, цій історії не більше двохсот років, бо жодне древнє джерело її не знає.
Інші ствержують, що вийшла помилка, і замість грецького слова kamelos – “верблюд” має бути слово kamilos – “кабель” або “мотузка”. Стверджують, що мотузки робили з верблюжого волосу і вони були досить міцними й одночасно тонкими. Якщо голка велика, то доклавши багатьох старань можна було втягнути в неї мотузку…
***
На одному з будинків П’ятої авеню в Нью Йорку є статуя Атланта, що напруживши усі свої м’язи тримає світ на своїх плечах. Прямо через дорогу – собор Святого Патрика зі статуєю восьми-або дев’яти річного Ісуса Христа, який, граючись, тримає земну кулю у своїй дитячій долоні.
***
Перебуваючи в Єрусалимі, один американський турист зустрівся з ченцем. Показуючи монастир і розповідаючи про традиції і порядки, чернець привів подорожнього до своєї келії. У кімнаті не було ні телевізора, ні радіо, ні комп’ютера, ні одежної шафи. Лише ліжко, стіл, табурет, кілька ікон і одна пара одягу. “Як тобі вдається жити, користуючись такою обмеженою кількістю речей?” – спитав турист. “У мене є стіл і табурет, а в тебе взагалі нічого немає, лише маленька сумка,” – відповів монах, вказуючи на туриста. “Так я ж в дорозі,” – відповів гість. “Я також. Я також,” – задумливо відповів монах.
Матеріальні цінності та речі стають перепоною між людиною і Богом. Людям важко позбавитися того, від чого вони залежать. Ідучи у відпустку, одна моя знайома запевняла, що намагається, хоч на короткий час, втекти від усього, що її оточує. Але, разом з тим, упакувала все, що її оточувало, у валізи, і забрала з собою те, від чого так мріяли втекти…
Stephens, Wiley. “Sticker Shock for the Soul.” Day1.org. 14 Oct. 2012. Web. 26 Jan. 2015.
***
Матеріальне багатство – одна з небагатьох тем, що глибоко дискутувалися і викликали безліч суперечок протягом усієї історії християнства.
Ціла школа богословської думки, знана, як теологія визволення, інфiкувала частину Католицької Церкви у 60-х роках двадцятого століття і продовжує свою діяльність досьогодні. Теологія визволення вчить, що багатство є інструментом пригноблення, а Царство Боже полягає в пошуку того, що вони називають “економічною справедливістю”. Кілька століть перед тим деякі протестантські секти вчили, що багатство є злом само по собі.
На протилежному полюсі ряд інших протестантських деномінації, які вчать що багатство є даром, який Бог дає кожному вірному християнину. Вони стверджують, що кожен “справжній” християнин буде обов’язково винагороджений матеріальним достатком вже тут, на землі. Численні телепроповідники популяризують “Євангеліє багатства”, переконуючи слухачів, що фінансове благословення є волею Божою стосовно християн, а позитивне мислення і щедрі пожертви примножать матеріальний достаток…
Церква вчить, що багатство не є ані прокляттям, ані благословенням, але може виступати як одним, так і другим. Це питання виходить за межі економічного аналізу та теоретичних спекуляцій у сферу духовної реальності. По-перше, за своєю природою жодна річ не є злою. Їжа дана для задоволення тілесних потреб, але коли вона стає головним фокусом життя, перетворюється на гріх обжерливості. Статеві стосунки є Божим даром чоловіку та жінці у законному шлюбі. Поза шлюбом такі стосунки породжують цілу низку гріхів від похоті до перелюбу та гомосексуальності. Для того, щоби людина протистояла хворобам, Господь дав лікувальні властивості різним рослинам. Але використання цих ліків не належним чином приводить до наркоманії.
Подібний спосіб мислення використовується Церквою і стосовно матеріального багатства. Само собою воно не є злом і для багатьох було благословенням. Разом із тим невірне ставлення до багатства може бути причиною гріха і погибелі…
Blomeley, James. “The Rich Young Ruler.” Ancient Church. 1 Dec. 2007. Web. 26 Jan. 2015.
***
Зустріч Спасителя з багатим юнаком описали три євангелісти. Жоден не згадав його імені, як і роду занять. Лука говорить, що був начальником, а Матвій згадує його молодим. Згідно з Філоном молодість включала період від 21 до 28 років. Усі три Євангелісти згадують, що юнак був євреєм і з дитинства виконував постанови закону. Усі три говорять, що він був багатим. Питання “Що мені зробити, щоб успадкувати життя вічне?” свідчить, що юнак був фарисеєм і роздумував над виконанням заповідей…
Nichols, Mark. “Giving God Your Heart.” sermoncentral.com. 1 June 2008. Web. 26 Jan. 2015.
***
На відміну від сучасності, тогочасний погляд на багатство мав чітку релігійну складову як серед язичників, так і серед юдеїв. Матеріальний достаток був своєрідним маркером, що визначав ставлення Бога до людини. Кожен просив благословення і достатку, але одному Бог давав, а другому – ні. Таким чином, наявність багатства сприймалася, як ознака того, що Бог задоволений цією людиною. Знаками Божого благословення були добрий врожай, велика кількість дітей, здоров’я, високе суспільне становище та повага і, звичайно, гроші.
Таке розуміння Божого благословення було розповсюдженим серед язичників. Садукеї, що не вірили у загробне життя, також дотримувалися подібних поглядів.
Stoffregen, Brian P. “Mark 10.17-31 Proper 23 – Year B.”crossmarks.com. Web. 26 Jan. 2015.
***
Місцеві племена Південної Америки, Африки та Азії користуються специфічним способом лову мавп. Принцип досить простий. Використовують гарбуз або кокос, іноді просто яму в землі. Роблять отвір достатній для того, щоби мавпа просунула в нього руку. В середину насипають піску або дрібного каміння та кладуть фрукти, горіхи або зерно. Коли тварина всовує руку і затискає знайдене в кулак, назад рука не виходить. Мавпі треба випустити здобич, щоби вийняти руку. Проблема в тому, що тварина вважає здобич своєю власністю, не хоче з нею розлучатися та, як наслідок, втрачає свободу.
Мавпою володіє інстинкт. Вона не розуміє наскільки не співмірна свобода з цінністю одної жмені їжі й тому потрапляє в таку пастку. Люди, на відміну від мавп, є істотами розумними і повинні уникати подібних пасток. Але життя демонструє зворотнє. Подібно до мавп люди готові жертвувати своєю свободою заради матеріальних речей…
Finley, Guy. “The Monkey Trap.” Teach the Soul. 27 Feb. 2012. Web. 26 Jan. 2015.
***
Христос і багатий юнак (Сучасний варіант)
В сучасних умовах уривок буде звучати приблизно так:
Одного разу молодий заможний керівник прийшов до сповіді. Тричі перехрестившись, нахилив голову до Євангелія і говорить посрібленому сивиною священику: “Від юності і до цього дня, отче, я вів праведне життя: не перелюбствував, не вбивав, не крав, не лжесвідчив, шанував батька і матір своїх, молився щодня, ходив до церкви щонеділі, а сьогодні хочу причаститися”. Почувши це, священик сказав: “Ще одного не вистачає тобі: все, що маєш, продай і роздай убогим, і матимеш скарб на небесах, а тоді приходь причащатися”. Почувши це, чоловік засмутився, бо був дуже багатий і, похиливши голову, вийшов із храмy. Разом із тим десятки інших, впевнених, що “ніколи не згрішили”, продовжували ревно молитися, випрошуючи у Бога провести залишок свого життя в покаянні.
Кожному з нас варто випробувати свою совіть, усвідомити власні гріхи та стати на шлях покаяння і виправлення. А той, хто не усвідомлює своїх гріхів, має бути готовим почути слова Христа, сказані юнакові “Все, що маєш, продай і роздай убогим, і матимеш скарб на небесах”…
***
Посмішка верблюда
Деякі люди настільки бідні, що вони не мають нічого крім грошей.
***
“Пам’ятай Господа, Бога твого, бо Він дає тобі силу здобувати багатство, щоб виконати, як нині, завіт Свій, який Він клятвою утвердив батькам твоїм” (Втор. 8:18).
“Дві речі я прошу в Тебе, не відмов мені, перше ніж я помру: суєту і неправду віддали від мене, убогости і багатства не давай мені, годуй мене насущним хлібом, щоб, переситившись, я не зрікся Тебе і не сказав: “хто Господь?” і щоб, зубожівши, не став красти і вживати ім’я Бога мого марно” (Притч. 30:7-9).
“Хто любить срібло, той не насититься сріблом, і хто любить багатство, тому немає користи від того. І це – суєта! Примножується майно, примножуються і ті, що споживають його; і яке благо для того, хто володіє ним: хіба тільки дивитися своїми очима?.. Є болісна недуга, яку я бачив під сонцем: багатство, яке зберігається володарем його на шкоду йому. І гине багатство це від нещасних випадків: породив він сина, і нічого немає в руках у нього. Як вийшов він нагим з утроби матері своєї, таким і відходить, яким прийшов, і нічого не візьме від праці своєї, що міг би він понести у руці своїй. І це тяжка недуга: яким прийшов він, таким і відходить. Яка ж користь йому, що він трудився на вітер?” (Еккл. 5:9-15).
“Ніякий слуга не може служити двом господарям, бо або одного зненавидить, а другого полюбить, або до одного виявлятиме прихильність, а другого занедбає. Не можете служити Богові і мамоні” (Лк. 16:13).
“Майте вдачу не срiблолюбну, задовольняючись тим, що є. Бо Сам сказав: “Hе залишу тебе i не покину тебе”” (Євр. 13:5).
“Велике надбання – бути побожним i задоволеним. Бо ми нiчого не принесли у свiт: явно, що нiчого не можемо i винести з нього. Маючи їжу й одяг, будьмо задоволенi тим. А хто бажає збагачуватися‚ впадає у спокусу i в тенета i в багато якi безрозсуднi i шкiдливi похотi, що приводять людей до бiдування i загибелi; бо корiнь усього лихого є срiблолюбство, вiддавшись якому, деякi ухилилися вiд вiри i самi себе вiддали багатьом скорботам. Ти ж, чоловiче Божий, тiкай вiд цього” (1Тим. 6:6-11).
“Багатих у нинiшньому вiцi наставляй, щоб вони були невисокої думки про себе i надiялись не на багатство непевне, а на Бога Живого, Який дає нам усе щедро для насолоди; щоб вони благодiяли, багатiли добрими дiлами, були щедрi i радо ділилися, збираючи собi скарб, добру основу для майбутнього, щоб досягти життя вiчного.”(1Тим. 6:17-19)
“Послухайте ви, багатії; плачте і ридайте від лютих бід ваших, що наближаються до вас. Багатство ваше згнило, і одяг ваш поточений міллю. Золото ваше і срібло поіржавіло, та іржа їх буде свідчити проти вас і з’їсть плоть вашу, як вогонь: ви придбали собi скарб на останнi днi. Ось плата, яку ви утримали у робiтникiв, що працювали на ваших полях, голосить; i голосiння женцiв дiйшли до вух Господа Саваофа. Ви розкошували на землi та зазнали насолоди; наситили серця вашi, нiби на день заколення. Ви засудили, убили Праведника; Вiн не противився вам” (Як. 5:1-6).
“Не збирайте собі скарбів на землі, де черв і тля точать і де злодії підкопують і крадуть. Збирайте ж собі скарби на небі, де ні черв,ні тля не точать і де злодії не підкопують і не крадуть, бо де скарб ваш, там буде й серце ваше” (Мф. 6:19-21)
“Щоб ти не сказав у серці твоєму: “моя сила і міць руки моєї придбали мені багатство це”, але щоб пам’ятав Господа, Бога твого, бо Він дає тобі силу здобувати багатство, щоб виконати, як нині, завіт Свій, який Він клятвою утвердив батькам твоїм” (Втор. 8:17-18)
“Благословення Господнє – воно збагачує і печалі з собою не приносить” (Притч. 10:22).
***
“Якщо багатий роздає гроші бідним, він не подає милостиню, а лише виплачує свої борги”. Амвросій Медіоланський
“Хліб що лежить у твоїй коморі, належить голодним; плащ, що ти стамаєш у скрині, належить роздягненим; золото, заховане у таємному місці, належить бідним”. Василій Великий
***
“Якщо хочеш знати, що Бог думає про гроші, подивися на людей яким Він їх дав”.
Dorothy Parker
“Прокляття багатста в тому, що ціле життя треба прожити поряд із багатими”.
Logan Pearsall Smith
***
Багатство завжди існує поряд із бідністю. У Сполучених Штатах, проягом Великої Депресії, бідність і безробіття зробили злиднями мільйони людей. У Нью Йорку тисячі вичікували довжелезні черги перед дверима благодійних їдалень, щоби отримати безкоштовну тарілку рідкого супа та кілька шматочків хліба. У той самий час, за кілька десятків миль від них, у багатих районах Лонг Айленда, відбувалися вечірки для собак. Заможні та засліплені своїм багатством приводили туди домашніх улюбленців. Вартість квитка дорівнювала $100.00 (на ті часи величезні гроші). Меню для псів включало відбірне м’ясо і подавалося за принципом “all you could eat”.
“Readings at Mass, Twenty-sixth Sunday in Ordinary Time.” Freerepublic.com. Web. 28 Jan. 2016.
***
Джон МакАртур говорив: “Я насмілюся сказати, і це звичайно дуже сумне явище, що сьогодні дуже багатьом людям ми навіюємо іллюзію, що вони – християни лише тому, що вони багато говорять про Христа. Але якщо ви подивитесь на стиль їх життя, то побачите, що справжнім їх богом є гроші та багатства. І, можливо, я зайду зовсім далеко, але дехто з них носить церковні одежі. Якщо ви подивитеся на їх життя поза храмом, побачите де вони мають свій скарб і, відповідно, своє серце”.
MacArthur, John. “Judgment on the Wicked Rich, Part 1.” Gty.org. 31 May 1987. Web. 28 Jan. 2016.
***
Біблія не говорить, що людина не повинна володіти грошима. Проблеми починаються тоді, коли гроші заволодівають людиною.
***
Є лише два шляхи якими християнин може думати про гроші – “Яку кількість зароблених грошей я можу дозволити потратити на Божу справу?” або “Яку кількість Божих грошей я можу витратити на себе?”
Graham Scroggie.
***
У книзі “I Talk Back to the Devil” A.W. Tozer пише: “Часто гроші відділяють людину від Бога. Говорять, що досить взяти дві десятицентові монети, щоби затулити цілий краєвид. Вийдіть в гори і тримайте монети прямо перед власними очима. Гори ніде не зникли, ви не бачите їх бо гроші затуляють вашу можливість нормально бачити”. Не треба великої купи грошей, щоби затулити людську можливість бачити Бога. Досить кількох монет розташованих в не належному місці.
***
За гроші можна купити ліжко але не сон, книги але не розум, їжу але не апетит, прикраси але не красу, будинок, але не дім, ліки але не здоров’я, предмети розкошу але не культуру, задоволення але не щастя, паспорт до будь якої країни окрім Царства Небесного.
The Voice In the Wilderness, quoted in Discipleship Journal, Issue 53, 1989, p. 21.
***
Одного разу вчителька недільної школи питає учнів: “Якщо би ви мали мільйон доларів, чи пожертвували би їх на проповідь Слова Божого”. “Так!” – гучно відповів клас. “А якщо би мали сто тисяч?” “Так!” “А десять тисяч?” “Так!” “А тисячу?” “Так!” “А сто доларів?” “Так!” “А долар?” “Так!” – дружно відповів клас, за виключенням маленького Джанні. “Джанні, а ти чого мовчиш?” – запитала вчителька. “Справа в тому, що у мене є долар,” – тихо відповів Джанні.
***
Протягом останніх років широко розповсюджується “факт”, що Біблія присвячує 500 віршів молитві, менше 500 вірі, а грошам 2000+ віршів. Не знаю яким перекладом користуюють люди які це стверджують, але доступні мені як український так і англійські варінти не містять жодної одержимості грошима. Переконатися у правдивості даного твердження дуже легко, якщо мати список цитат. Існує безліч різноманітних списків цитат на будь-яку тему, але нажаль списка з 2000+ цитатами стосовно багатства я так і не знайшов. Сподівання на допомогу Інтернету також виявилися зайвими. Пошуковик видавав 868 000 результатів, але переважна більшість із них лише копіювала чиїсь слова. Зрештою цей сайт стверджує, що Біблія містить “грубо 2035 віршів про гроші”, але у наведеному списку містить значно менше (до того ж цілий ряд цитат явно не за темою). Ця сторінка дає 360 Біблійних посилань, але це далеко не 2000+.
(P.S. Якщо хтось має список 2000+ прошу прислати мені на Email.)
***
Американський конгресмен Bob McCune розповідав як одного разу забрав своїх дітей на обід до місцевого ресторану швидкого харчування. Під час обіду конгресмен вирішив спробувати, чи є смачною картопля-фрі, яку їв його син і протягнув руку щоби взяти картопляну соломку. Але хлопчина відкинув руку батька і затулив картоплю обома руками: “Це моя картопля!” McCune був шокований і, що не типово для американського політика, не знав що сказати. Пізніше він згадував про що думав тієї миті: “Мене вразило, що мій власний син не розуміє звідки взявся цей пакуночок картоплі. Що десять хвилин перед тим я підійшов до прилавка і заплатив власні гроші за все, що він тепер їсть. Що мені доводилося важко працювати ціле життя та витратити багато ресурсів, щоби він мав можливості жити у великому власному будинку, ходити до гарної школи, носити дорогий одяг і їсти у цьому ресторані. Він не розумів, що мені не потрібна “його” картопля. Я лише хотів переконатися, що вона не пересолена і не містьть поганих жирів. Що, якби я хотів картоплі, то міг би купити собі пакет, два, десять або і сто пакетів цієї картоплі разом із рестораном на додачу. Я хотів, щоби мій син поділився зі мною одним маленьким шматочком того, що і так моє”. Хіба це не нагадує наші стосунки з Богом?
Ставлення людей до багатства можна порівняти з Галилейським озером та Мертвим морем. Галилейське озеро живиться багатьма джерелами. Воно сповнено рибою та приносить достаток людям і тваринам, що живуть навколо. З Галилейського озера витікає ріка Йордан, яка впадає у Мертве море. Це море називають мертвим, бо в ньому нічого не живе, воно буквально – мертве. А ще тому, що з нього не витікає жодний струмок води…
Strite, Jeff. “The Treasure Pipeline.” Sermoncentral.com. Jan. 2007. Web. 28 Jan. 2016.
***
Як ви думаєте, вислів “легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому в Царство Боже ввійти” стосується лише багатих?
Щоби відповісти на це питання, кілька років тому, James Patterson та Peter Kim провели опитування у Сполучених Штатах (The Day America Told the Truth). Дослідники поцікавилися: що американці готові зробити за гроші?
Отже за 10 млн. доларів мешканці США готові:
25% – залишити всю свою родину і ніколи більше їх не бачити;
25% – залишити свою церкву і навіть змінити віру;
23% – стати повіями на тиждень або і більше;
16% – зректися громадянства;
7% – вбити будь яку незнайому людину;
Дехто готовий зробити і інші брудні речі, але задумайтеся над останньою цифрою. З кожних 100 людей семеро готові вас вбити за відповідну винагороду. Опитування яскраво свідчить, що навіть бідні люди готові на тяжкі злочині і моральні проступки заради грошей. Отже слова Христа: легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж тому хто мріє про гроші в Царство Боже ввійти. Це не лише про багатих. Це про багатьох із нас.
Щоби стежити за оновленнями follow me on facebook