Неділя 11 після П’ятидесятниці. Про немилосердного боржника. Мф. 18:23-35
Щоби стежити за оновленнями follow me on facebook
Мф. 18:23-35
23 Тому Царство Небесне подібне до царя, який захотів порахуватися з рабами своїми; 24 коли він почав рахуватися, привели до нього одного боржника, який винен був йому десять тисяч талантів; 25 а оскільки він не мав чим заплатити, то господар звелів продати його, і жінку його, і дітей, і все, що він мав, і віддати. 26 Тоді раб той упав і, кланяючись йому, говорив: господарю, потерпи мені, і все тобі віддам. 27 Господар змилосердився над рабом тим, простив його і борг відпустив йому. 28 Раб же той, вийшовши, зустрів одного з товаришів своїх, який був винен йому сто динаріїв, і, схопивши його, душив і казав: віддай мені, що винен. 29 Тоді товариш його впав до ніг його, благав його і говорив: потерпи мені, і все віддам тобі. 30 Але той не захотів, а повів і посадив його у в’язницю, доки не віддасть боргу. 31 Товариші його, побачивши таке, дуже засмутилися і, прийшовши, розповіли своєму господареві все, що сталося. 32 Тоді господар покликав його і каже: рабе лукавий! Весь той борг я простив тобі, бо ти ублагав мене. 33 Чи не належало й тобі помилувати товариша твого, як і я помилував тебе? 34 І, розгнівавшись, господар віддав його мучителям, доки не віддасть йому всього боргу. 35 Так і Отець Мій Небесний учинить з вами, якщо кожен з вас не простить від серця свого братові своєму провини його.
***
Один талант золота
Немилосердний боржник був винен царю 10 000 талантів – найбільша цифра яку знала давньогрецька мова. (Звучить вона як myrias – міриада і означає приблизно те саме, що й Українською – кількість яку не можливо порахувати.)
Талант – одна з античних одиниць маси. Його вартість дорівнювала вартості відповідної ваги коштовного металу. Наприклад, Гомер говорить, що Ахілес дав пів-таланта золота Антілоху як винагороду. Вага таланту дорівнювала вазі води, достатньої для того щоби наповнити амфору. Зокрема, грецький талант – 26 кг. (57 фунт), римський талант – 32,3 кг. (71 фунт), єгипетський талант – 27 кг. (60 фунт), а вавилонський талант 30,3 кг. (67 фунт). Античний Ізраїль початково прийняв вавилонський талант, але іще до часів Христа зкорегував його вагу до 58,9 кг. або 130 фунтів.
Срібні динарії
10 000 талантів – на ті часи астрономічна цифра. Для порівняння, Йосиф Флавій говорить, що сумарний річний податок Юдеї, Самарії та Ідумеї у 4 році до Р.Х. складав 600 талантів.
Один талант коштував 6000 динаріїв. Якщо один робочий день (працівника виноградника) коштував один динарій, щоби заробити 10 000 талантів треба 200 000 років відкладати усе зароблене.
“Parable of the Unforgiving Servant.” Wikipedia. Wikimedia Foundation. Web. 11 Aug. 2015.
***
Важко визначити вартість таланта, оскільки він є одиницею виміру ваги, а не виміру грошей. Вартість таланту міді різнилася від вартості таланту срібла або золота. Гроші, зазвичай, вимірювали срібними талантами. Якщо один динарій дорівнював одноденному заробітку, то вартість одного таланту перевищувала п’ятнадцятирічний заробіток (Oxford Annotated NRSV). Вартість таланту у сучасних грошах буде різнитися, оскільки відрізняється мінімальна заробітна плата. Для США це приблизно $30000 річно. За 15 років – $450000-$500000.
Незважаючи не те, що вартість таланту значно коливалася у різні часи і за різних обставин, це була величезна сума грошей…
***
PIC FROM CATERS NEWS
“І коли стоїте на молитві, прощайте, коли щось маєте на кого, щоб і Отець ваш Небесний відпус тив вам гріхи ваші. 26 Якщо ж не прощаєте, то і Отець ваш Небесний не відпустить вам гріхів ваших” (Мк.11:25-26).
“Усяке роздратування‚ i лютiсть, i гнiв, i крик, i лихослiв’я з усякою злобою нехай будуть зни щенi у вас; 32 а будьте один до одного добрими, милосердними, прощайте один одному, як i Бог у Христi простив вам” (Еф.4:31-32)
“Отже, коли ти принесеш дар твій до жертовника і там згадаєш, що брат твій має щось проти тебе, залиш там дар твій перед жертовником і піди перше по ми рися з братом твоїм,, і тоді прийди й принеси дар твій. Мирися з су перником твоїм швидко, доки ти в дорозі з ним, щоб супер ник не віддав тебе судді, а суддя не віддав би тебе слузі, і не вкину ли б тебе у в’язницю. Істинно кажу тобі: ти не вийдеш звідти, поки не віддаси останній кодрант” (Мф. 5:23-26).
***
Charles Spurgeon одного разу сказав: “Прости і забудь. Коли закопуєш здохлого скаженого пса, не лишай хвіст на поверхні”.
***
Ми живемо в суспільстві, що зробило заслугою, або намагається зробити заслугою, мстивість. Трoє з кожних чотирьох адвокатів, що практикують у світі, живуть у Сполучених Штатах. Вони багатіють, задовольняючи гнівливих і злих людей, що понад усе бажають обідрати кожного, хто порушить зону їх індивідуального комфорту.
***
Одну жінку вкусив скажений пес. Вона звернулася до лікаря, коли вже нічого не можна було зробити. Сумний доктор порадив їй написати заповіт і готуватися до неминучого. Жінка попросила папір і ручку, після чого почала писати довгий список імен. Коли вона списала один листок і попросила наступний, доктор зауважив, що вона вирішила згадати у заповіті дуже багатьох людей. У відповідь жінка фиркнула: “Нічого подібного. Я пишу список людей, яких я маю встигнути вкусити перед смертю”.
***
Притча про немилосердного боржника, by Pieter Coecke Van Aelst, 1502-50
В одній з парафій, де я служив, було дві жінки. Обидві були відданими християнками, регулярно відвідували богослужіння, ревно молилися та радо виконували різну церковну роботу. Єдине, що затьмарювало їх християнське життя ,– вони не мирилися одна з одною.
Одного разу одна з цих жінок після роздумів над молитвою Господнею (“І прости нам провини наші, як і ми прощаємо…”) сказала: “Ви знаєте, отче. Врешті-решт ця жінка таки зробить з мене християнку”.
Бог не лише використовує нас, щоби зробити інших людей християнами, але й використовує інших людей, щоби зробити християнами нас…
Byassee, Jason. “Scattering Seeds.” RSS. N.p., 1 Nov. 2011. Web. 24 Dec. 2014.
***
Немилосердний боржник душить свого боржника
Багатьом помста здається солодкою. Одного разу, поки жінка розраховувалась у супермаркеті, з її сумки випала телевізійна дистанційка. Здивований продавець запитав, чи вона завжди носить дистанційку в сумці. “Ні, що ви,” – відповіла жінка – Просто мій чоловік відмовився їхати на закупи, бо хотів подивитися футбол”.
***
В Євангеліях слово “прощати” вжито 43 рази, включаючи слова Спасителя на хресті: “Отче, прости їм, бо не відають, що чинять”. Кожного разу промовляючи “Отче наш…” ми говоримо: “прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим”. Не лише сьогодні, а протягом усього життя прощення є умовою спасіння; “коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших”…
“Thought for Today.” St Patricks Parish Armagh. 11 Feb. 2015. Web. 18 Feb. 2015.
***
10 заповідей прощення:
- Простити не легко
- Простити не означає забути
- Простити не значить ігнорувати зло
- Простити не означає схвалювати
- Прощення не є байдужістю
- Прощення визнає, що людина є більшою, ніж її помилки
- Прощення дає можливість людині почати cпочатку
- Прощення визнає людяність грішника
- Прощення відмовляється від помсти
- Прощення бажає грішнику добра
“10 Commandments of Forgiveness.” St. Francis De Sales Parish. 12 July 2014. Web. 18 Feb. 2015.
***
Немилосердний боржник, by Eugene Burnard (1850 – 1921)
У концентраційному таборі Равенсбрюк, в кишені мертвої дитини, знайшли записку, яка є зразком прощення і милосердя: “Пом’яни, Господи, не лише добрих чоловіків і жінок, але і злих. Але не згадуй страждань, яких вони заподіяли нам: Натомість пом’яни плоди, що народилися в нас, внаслідок цих страждань, нашу дружбу, нашу відданість один одному, наше смирення, нашу мужність, наше милосердя, велич сердець, що зросла внаслідок цих випробувань. Коли наші гнобителі постануть на суд перед тобою, нехай добрі плоди, що народилися в нас стануть їх помилуванням”.
“FORGIVENESS.” Sermon Illustrations. Web. 18 Feb. 2015.
***
Немилосердний боржник, by Eugene Burnard (1850 – 1921)
Кілька цитат із книги Льюіса Mere Christianity (Christian Behaviour, глава 7. Forgiveness):
Ідея прощення подобається усім, аж до того часу, коли людям не доводиться щось прощати самим, як нам під час війни. Навіть згадка про можливість такого прощення викликає крики ярості. Не тому, що люди вважають прощення занадто високою і недосяжною чеснотою, а тому, що вони вважають його мерзенним і жалюгідним. Вони кажуть, що навіть розмови про це викликають відразу. У половини з вас одразу виникає питання: “Чи наважився би ти простити Гестапо, якби був поляком або євреєм?”…
Вивчаючи математику, учень не береться одразу за алгебру, а починає з простих арифметичних дій. Подібно до цього, якщо ми хочемо навчитися прощати, треба почати з чогось простішого ніж Гестапо. Почніть із того, що простіть власну жінку або чоловіка, батьків і дітей, сусідів за все, що вони зробили та сказали протягом минулого тижня…
Lewis, C.S. “From Mere Christianity (1952).” PBS. Web. 18 Feb. 2015.
***
Відмова прощати пов’язана з бажанням помсти. Але непрощення, як і сама помста, травмує месника не менше, ніж жертву. Це, як дитина, що сидить на парковій лавці та верещить не своїм голосом. Чоловік підбігає і запитує: “що сталося?” “Я сів на джміля,” – з плачем у голосі говорить дитина. “Ну то вставай скоренько,” – каже чоловік. “Не встану! Він мене вкусив, а я натомість його задушу,” – відповідає хлопець. Духовне одуження починається тоді, коли ми встаємо з лавки і перестаємо завдавати болю іншим.
***
Прощення підносить людину в очах Божих, відплата – принужує. Милість є ароматом душевної чистоти, помста – смородом гріховного бруду. На території першого у світі Національного Парку Yellowstone є безпечне місце, куди зазвичай лісники приводять групи туристів, щоби спостерігати за життям і поведінкою ведмедів грізлі. Місце облаштовано світильниками так, що ведмідь не може бачити людей, в той час коли люди бачать ведмедя ,як на долоні. Лісники кладуть поживу, тож ведмідь щовечора приходить туди харчуватися.
Одного разу, спостерігаючи за вечерею ведмедя з черговою групою, лісник розповідав туристам, що грізлі є найбільшим і найлютішим північноамериканським хижаком, настільки лютим, що не преносить жодної конкуренції і роздирає на шматки будь-кого, особливо під час споживання їжі. Лісник іще не завершив свій монолог, як на галявину вибіг скунц і почав спокійно їсти від одного куска з ведмедєм. Грізний грізлі навіть не повів оком. Обурені туристи зауважили лісникові, що відмідь не є лютим, бо не розідрав скунца. “Звичайно ,лютий, -сказав лісник, – просто він знає, що його лють зі скунцом не працює, бо собі ж гірше вийде”.
Подібне відбувається із помстою. Якою сильною не була би людина, помста є смородом гріха, якого важко позбутися…
Сучасні дослідження говорять, що кожен п’ятий загиблий внаслідок автомобільних аварій сварився з ближніми протягом шести годин перед трагедією. Тож непримиренна ворожнеча може стати причиною каліцтва і навіть загибелі.
Zajac, Richard E. “It Doesn’t Pay.” SermonSuite. Web. 19 Feb. 2015.
***
Ряд дослідників (наприклад Bruce J. Malina або Warren Carter) зазначають, що міжлюдські стосунки за часів земного життя Спасителя багато в чому регулювалися поняттями “честі-безчестя”.
Warren Carter коментуючи притчу про немилосердного боржника у книзі Matthew and the Margins: A Sociopolitical and Religious Reading пояснює дії царя захистом власної честі. Простивши борг цар додає собі честі, демонструючи свою щедрість і абсолютну владу.
Напротивагу цьому, немилосердний боржник своєю непоступливістю безчестить царя, бо милосердя може бути витлумачено не лише як чеснота, але і як слабкість. Своїми діями немилосерний боржник продемонстрував, що він сприйняв царське рішення саме як слабкість, якій не місце у його особистому та бізнесовому житті. Єдине, що лишалося царю, коли він довідався про таке ставлення до свого вчинку – захистити свою честь. Тому він відкликав власне рішення про скасування боргу і показав свою владу над підлеглими…
З іншого боку, аналогічну мотивацію бачимо і в діях немилосердного боржника. Carter використовуючи ідеї Herzog (Parables as Subversive Speech, 143-44), вважає, що головним мотивом немилосердя були не гроші, а честь і влада. Опинившись перед царем у ролі боржника, що не має можливості розплатитися за своїми зобов’язаннями, людина втрачає все: честь, владу, суспільний авторитет, свободу або навіть життя. Боржник принижує себе на колінах вимолюючи відсрочку оплати в присутності цілого царсього двору. Цар простив йому борг, але відчуття приниження і безчестя лишилося.
Вийшовши з царського двору немилосердний боржник намагається відновити свою честь і владу не добропорядним життям і роками чесної праці, а за рахунок приниження іншої людини. На якусь мить він навіть отримує владу над долею іншої людини, тішачи свою гординю. Але саме ця гординя і зарозумілість приводять його до фінальної катастрофи…
Stoffregen, Brian P. “Matthew 18.21-35 Proper 19 – Year A.” Crossmarks.com. Web. 29 Aug. 2015.
***
Щоби стежити за оновленнями follow me on facebook