Вознесіння Господнє. Лк. 24:36-53

Щоби стежити за оновленнями follow me on facebook

Лк. 24:36-53

36 Коли вони про це говорили, Сам Ісус став по­серед них і сказав їм: мир вам. 37 Вони розхви­лю­вались і злякалися, гадаючи, що бачать духа. 38 Але Він сказав їм: чого хвилюєтесь, чому такі думки входять до сердець ваших? 39 Погляньте на руки Мої і на ноги Мої; це Я Сам. Доторкніться до Мене і роздивіться; бо дух тіла і кісток не має, як бачите у Мене. 40 І, ска­завши це, показав їм руки і ноги.41 Коли ж вони від радості ще не вірили і дивувалися, Він сказав їм: чи маєте тут якусь їжу? 42 Вони подали Йому частину печеної ри­би і стільниковий мед. 43 І, взяв­ши, їв перед ними. 44 І ска­зав їм: ось ті слова, що Я говорив вам, коли ще був з вами, як належить справ­дитися всьому, написаному про Мене в законі Мойсеєвому і у пророків та в псалмах. 45 Тоді розкрив їм розум до розуміння Писання.46 І сказав їм: так написано, і так належало постраждати Христу, і воскреснути з мертвих на третій день, 47 і щоб проповідувалося в ім’я Його покаяння і відпущення гріхів між усіма народами, починаючи від Єрусалима. 48 Ви ж є свідками цьо­го. 49 І ось Я посилаю обітницю Отця Мого на вас; ви ж лишайтесь у місті Єрусалимі, доки не сповнитеся силою з неба.

50 І вивів їх до Вифанії, і, піднявши руки Свої, благословив їх. 51 І коли Він благословляв їх, почав віддалятися від них і вознісся на небо. 52 Вони, поклонившись Йому, повернулися до Єрусалима з великою радістю. 53 І перебували завжди в храмі, прославляючи і благословляючи Бога. Амінь.

***

Місце, з якого Христос Вознісся на небо, не чітко визначено у Євангелії. З книги Діянь Апостольських можемо зробити висновок, що це була Оливкова гора, яка знаходиться на відстані Суботнього шляху від Єрусалима. На цьому місці святою Оленою була встановлена базиліка, але 614 року її зруйнували Перси. У восьмому столітті споруду відновили, але простояла вона не довго. Нову відбудову здійснили хрестоносці, але цього разу храм зруйнували мусульмани, залишивши лише восьмикутний фундамент навколо каменя, на якому, за переказом, лишився відбиток ноги Спасителя. Зараз там невеличка каплиця.

Wynne, John. “Ascension.” The Catholic Encyclopedia. Vol. 1. New York: Robert Appleton Company, 1907. 29 Dec. 2014

***

На самій верхівці Оливкової гори, звідки відбулося Вознесіння Спасителя, зараз розташовується християнський госпіталь Августи Вікторії. Лікуються там переважно знедолені палестинці. Мозаїка у госпітальному храмі зображує Ісуса Христа, що Возноситься на хмарі в оточенні двох ангелів у білому. Цікаво, що на зображенні ангели дивляться не на Спасителя, а на апостолів, що лишилися на землі, ніби дотепер питаючи: “Чого ви стоїте i дивитеся на небо?” Небесні сили спонукають людей продовжувати служіння Бога на землі.

Здається місцева громада почула цей заклик і відгукнулася активним служінням ближньому. Вознесіння Христове не стало завершенням Євангельської історії, а лише поклало початок історії Церкви…

Monie, Blair R. “Why Are You Looking Up? Reflections on Luke 24:44-53.”Patheos.com. N.p., 1 June 2014. Web. 29 Dec. 2014.

***

Ми живемо в світі, де кожна людина усіма своїми силами намагається здолати земне тяжіння. Службовці піднімаються кар’єрною драбиною. Актори, співаки, спортсмени мріють якомога довше знаходитися на піку популярності. Ми прагнемо до високої моди та товарів найвищої ціни та якості. Альпіністи докладають неймовірних зусиль, щоби хоч на короткий час піднятися вище усіх інших людей на землі.

Немає нічого дивного у прагненнях відірватися від землі. Глибоко всередині кожна людина відчуває себе більше, ніж просто земною істотою і тому хоче вознестися над іншими. Проблема в тому, що людство має викривлене сприйняття вивищення і вознесіння. Якщо Христос, Вознісшись, сів праворуч Бога Отця, то люди намагаються власними силами забезпечити своє високе становище.

Малі діти змагаються один з одним, намагаючись стрибнути так високо, щоби дістати рукою місяця. Виростаючи, вони опиняються у світі конкуренції, змагань і оцінок, постійно порівнюючи себе і своє життя з оточуючими. Буття перетворюється на вічну гонитву, долання нових висот і хизування здобутками. Як наслідок безкінечного змагання, людина стає самотньою та стомленою життям.

Вознесіння Христове є протилежністю людському вивищенню. Господь демонструє, що земні закони не до кінця володіють тілом людини і разом із тим наповнює вознесіння істинним змістом. Вознесіння Спасителя приводить не до відсутності Христа, а до Його незмінної і невід’ємної наявності у найвіддаленішій точці земної кулі. Христа не стає менше на землі, натомість, Він стає повнотою всього у всьому. Вознесіння сповіщає не про зміну місця, а про продовження любові у вічності, бо, де є Христос, там будуть і віруючі в Нього.

Вознесіння доповнює і завершує Воскресіння. Якщо Воскресіння є перемогою над смертю, то Вознесіння є піднесенням людської природи на небо. Одягнутий людською плоттю, Христос сів праворуч Бога Отця, щоби кожен з нас міг взяти участь у славі Божества…

Marsh, Michael K. ““Why Do You Stand Looking up to Heaven?” – A Sermon for the Feast of the Ascension.” Interrupting the Silence. N.p., 17 May 2012. Web. 29 Dec. 2014.

***

Апостол і євангеліст Лука, оповідаючи про  Вознесіння Христове, пише, що Спаситель “вивів їх до Віфанії, і, піднявши руки Свої, благословив їх. І коли Він благословляв їх, почав віддалятися від них і вознісся на небо” (Лк. 24:50-51). Апостоли ж поклонились Йому і повернулися до Єрусалима з великою радістю. Варто відзначити дві деталі цієї розповіді. По-перше, Вознесіння відбулося у тій самій Віфанії, з якої Христос розпочав свій урочистий Вхід до Єрусалима на Вербну неділю. Тепер Віфанія стала місцем, з якого почався шлях Христа до “Небесного Єрусалима”.

По-друге, “хмара,” що огорнула Спасителя під час Вознесіння, не є звичайною дощовою хмарою. У Старому Заповіті хмара була знаком наближення Бога та Божої присутності серед обраного народу. Наявність хмари підкреслює Божественість Христа…

Lakra, Albert. “The Ascension of the Lord (Year A).” Father Albert Lakra’s Blog. N.p., 25 Nov. 2013. Web. 29 Dec. 2014.

***

Одного разу на уроці в школі я спитав семикласників, що би вони зробили, якби довідалися, що через кілька хвилин до класу зайде Ісус Христос. Відповідь була одностайною. Всі без винятку діти сказали, що вони би сховалися.

З першого погляду ця відповідь здається дивною, але якщо подивитися у глибину століть, то побачимо, що частина християн завжди була налякана Другим Пришестям Христа. З іншого боку, в Церкві завжди були люди, що з нетерпінням чекали пришестя Спасителя. Спитайте у дітей, як довго тягнеться останній тиждень перед Різдвом, коли малеча не може дочекатися свята? Друге Пришестя подарує багатьом християнам подібне відчуття.

Христос Вознісся на небо зовсім не тому, що Йому набридло на землі та Він стомився від своїх учнів. Вознесіння стало необхідним для того, щоб завершити розпочату місію спасіння людства. Спаситель прийняв знівечену гріхом людську природу і, воскреснувши з мертвих, возніс цю саму природу на небо. Отож, тепер кожна людина може сподіватися бути там, де є Спаситель.

Христос Вознісся не для того, щоби одного дня спуститися з небес і знищити невірний світ, а для того, щоби приготувати в раю місце для кожного віруючого…

Hurd, Scott. “Solemnity of the Ascension of the Lord.” Father Scott Hurd’s Homilies. N.p., 2 June 2011. Web. 29 Dec. 2014.

***

Вознесіння Господнє підсумовує цілий ряд описаних у Євангелії подій. Благовіщення, Різдво, Стрітення, Хрещення, Вхід Господній у Єрусалим, Страсті, Погребіння, Воскресіння та Вознесіння на небо. Коло замкнулося. Рятувальна місія Христа завершилася. Далі буде Зiшестя Святого Духа і народження Церкви Христової як початок нової якості людського буття.

Сьогодні ж Церква говорить про  Вознесіння Христове. Лука сказав, що Христос “почав віддалятися від них і вознісся на небо” (Лк. 24:51), Марк писав: “вознісся на небо і сів праворуч Бога” (Мк.16:19). Таким чином, подія зображена, як фізичне підняття Христа.

Але не намагайтесь уявляти Вознесіння з точки зору космонавтики. Жодного зворотного відліку чи команди “пуск”. Більше того, таке уявлення руйнує глибину свята. Тому сьогодні ми поговоримо не про “аеродинамічні принципи” Вознесіння Христового, а про прощальні слова, сказані Христом своїм учням, які стосуються однаковою мірою і кожного з нас (Мф.28:18-20; Мк.16:15-18; Лк.24:46-49).

Selvam, Sahaya. “Sermon for the Ascension of the Lord – Year B Homily.”Towards Wholeness. N.p., n.d. Web. 29 Dec. 2014.

***

Вознесіння Христове демонструє могутність Божої влади. Зазвичай, з владою асоціюється багато грошей, політичний вплив і популярність серед сучасників. Влада наймогутніших імператорів та президентів завжди трималася на кількості війська, економічному та науковому розвитку. Але і вона не  була повною, бо справжня влада — це здатність контролювати долю.

Середньовічні алхіміки, астрологи та маги змагалися з Богом за такy владу, проте… де вони зараз? Жоден з них так і не навчився зупиняти бурю, викликати землетрус або просто протистояти власним хворобам і смерті. Сучасна наука дала людству нові можливості, значно продовжила і покращила життя, але і вона є безсилою проти смерті.

Реальна влада лишилася в руках Божих, бо лише Господь має владу над життям і над смертю. Господь втілився на землі, переміг смерть і, вознісшись на небо, сів праворуч Бога Отця. Христос є Царем всесвіту, але царство це особливе. В ньому замість насильства панує любов, а вищим є той, хто послужив усім…

Wigboldus, Ralph. “Ascending in God’s Power.” Christian Reformed Church. N.p., 06 Aug. 2012. Web. 29 Dec. 2014.

 ***

Американці говорять із сумною усмішкою: “Ніщо в нашому світі не піднімається до гори крім ракет, вартості життя та статистики з безробіття” (“Nothing in our world goes up except rockets, the cost of living and unemployment statistics”).

***

За слова “Наш Бог Ісус Христос” тисячі християн, як давніх часів так і наших сучасників, віддали своє життя. Вознесіння Христове є наочним прикладом Божественності, величі та влади Спасителя. Апостол Павло наголошує на владі Христа: “Бог дiяв у Христi, воскресивши Його з мерт­вих i посадивши праворуч Себе на небесах, вище вiд усякого начальства‚ i влади, i сили, i панування, i всякого iменi, названого не тiльки в цьому вiцi, але i в майбутньому, i все пiдкорив пiд ноги Йому, i поставив Його вище за все, главою Церкви, яка є тiло Його, повнота Того, Хто наповнює все у всьому” (Еф. 1:20-23). У свою чергу апостол і євангелист Іоан Богослов зосереджується на величі Спасителя: “І всяке створіння, яке є на небі і на землі, і під зем­лею, і на морі, і все, що в них, чув я, го­во­рило: Тому, Хто сидить на престолі, і Агнцеві благосло­вення і честь, і слава і держа­ва на віки віків” (Апок. 5:13).

***

Подія Вознесіння не змінила природи Ісуса Христа. Він так і лишився повноцінним Богом і повноцінною людиною. З реалій Палестини двохтисячолітньої давнини Спаситель піднісся до Божественного буття у вічності, але при цьому не перестав бути людиною. У певному розумінні Вознесіння довершило справу Втілення Божого на землі. Бог став одним із людей через втілення, тепер кожен з нас може стати єдиним з Богом через Вознесіння.

Вознесіння є прославленням, кінцевою метою та вершиною досконалості людської природи, запевненням, що людське тіло призначене існувати вічно в присутності Божества. Наслідуючи Христа ми прагнемо свого Вознесіння, єднаючись з Богом у таїнствах Церкви…

Anderson, Fred R. “The Mystery of the Ascension.” Mapc.com. Madison Avenue Presbyterian Church, 8 May 2005. Web. 21 May 2015. 

***

Матвій, Марк і Лука по-різному передають останні слова Спасителя на землі. Лука: “Ви приймете силу, коли зійде на вас Дух Святий; i будете Моїми свідками в Єрусалимі та по всій Юдеї й Са­марії та аж до краю землі” (Діян. 1:8). Матвій: “Отже, йдіть, навчайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все, що Я заповів вам” (Мф. 28:19). Марк: “Ідіть по всьому світу і проповідуйте Євангеліє всьому творінню” (Мк. 16:15). Суть слів Спасителя євангелісти передають однаково. Христос доручив їм бути свідками та проповідниками Євангелія.

В травні 2015 року Pew Research Center опублікував статистичне дослідження релігійної приналежності американців. Згідно зі звітом кількість християн з 2007-го по 2014-й роки зменшилася.

70% американців продовжують вважати себе християнами. Це на 7% менше ніж було сім років тому. Натомість збільшилася кількість людей, що не належать до жодної релігії. Зараз їх 23%. Вперше кількість по-за релігійних у Сполучених Штатах перевершила кількість Римо-Католіків. Для порівняння Православна Церква може похвалитися лише половиною відсотка віруючих.

Порівнюючи статистичні дані з останніми словами Спасителя: “будете Моїми свідками в Єрусалимі та по всій Юдеї й Са­марії та аж до краю землі,” –  розуміємо, як багато роботи попереду. Христос закликає нас бути “свідками”. Це складне для перекладу слово, яке означає не лише виголошення істини, але і мучеництво. У цьому розумінні свідками Христа є християни Ірану, Іраку, Лівану та ще цілого ряду країн, де щедро проливається християнська кров.

У вільних країнах заходу нам лишається лише згадати, що мучеництвом може бути і щоденне праведне життя, пригнічення власних бажань, боротьба з гріхом та прояв милосердя до ближнього…

Kandra, Greg. “Homily for Ascension Thursday.” Patheos.com. 14 May 2015. Web. 21 May 2015. 

***

Іноді наша реакція на заклик Спасителя перед Вознесінням: “Ідіть по всьому світу і проповідуйте Євангеліє всьому творінню” (Мк. 16:15) нагадує реакцію одного новобранця.

Ряд молодих солдат вишикували на плацу. Сержант віддав наказ: “Кроком руш”. Цілий стрій пішов окрім одного солдата. “Тебе що не стосується!” – заволав сержант. “Прошу вибачення, але я не чув свого імені в наказі,” – з невинними очима відповів новобранець. Дехто з нас подібний до цього солдата. Христос посилає нас із місією, але ми чекаємо допоки персонально не почуємо своє ім’я.

***

У певному розумінні Вознесіння тісно пов’язане із Різдвом. Під час Рідзва, Божественна і земна природа Спасителя незлитно, незмінно, неподільно і нерозлучно з’єдналися в одній особі. Під час Вознесіння, Христос не позбавився своєї людської природи. Не душа, не дух, не Божественна природа Христа Вознеслися. Спаситель Вознісся своїм воскреслим людським тілом. Воно було одночасно прославленим і реальним. Апостоли їли та пили разом із Христом. Цього тіла торкався апостол Хома, перевіряючи правдивість смертельних ран. Тепер це тіло є живою і вічною часткою Божества.

Kadavil, Anthony. “7th Sunday of Easter – Ascension of Our Lord.” En.radiovaticana.va. Vatican Radio, 14 May 2015. Web. 21 May 2015. 

***

 

Щоби стежити за оновленнями follow me on facebook