Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії

Щоби стежити за оновленнями follow me on facebook

Лк. 1:24-38

24 Після тих днів зачала Єлисавета, жінка його, і таїлася п’ять місяців, кажучи: 25 так сотворив мені Господь у ті дні, коли зглянувся на мене, щоб зняти з мене ганьбу перед людьми.

26 Шостого ж місяця був посланий від Бога ангел Гавриїл у галилейське місто, яке називається Назарет, 27 до Діви, зарученої з му­жем на ім’я Йосиф, з дому Давидового; ім’я ж Діви – Марія. 28 Ангел, увійшовши до Неї, сказав: радуйся, Благодатна! Господь з Тобою, благословенна Ти в жонах. 29 Вона ж, побачивши його, стривожилася від слів його і міркувала, що б то значило це привітання. 30 І сказав Їй ангел: не бійся, Маріє! Бо Ти знайшла благодать у Бога. 31 І ось зачнеш в утробі і народиш Сина, і наречеш ім’я Йому Ісус. 32 Він буде Великий і Сином Всевишнього наречеться, і дасть Йому Господь Бог престіл Давида, отця Його. 33 І ца­рю­ва­тиме у домі Якова повік, і царству Його не бу­де кінця. 34 Марія ж сказала ангелу: як же ста­неться це, коли Я мужа не знаю? 35 Ангел сказав Їй у від­повідь: Дух Святий зійде на Тебе, і cила Всевишнього осінить Тебе. Тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим. 36 Ось і Єлисавета, родичка Твоя, і вона зачала сина в старості своїй, і це вже шостий місяць їй, хоча називають її неплід­ною, 37 бо не буває безсилим у Бога ніяке слово. 38 Тоді Марія сказала: Я – раба Господня. Нехай буде Мені за словом твоїм. І відійшов від Неї ангел.

***

У 525 році Діонісій Малий пропонував обчислювати роки починаючи від Різдва Христового. Початком Нового року він визначив 25 березня. Наприклад, після 24 березня 1201 року наставало 25 березня 1202. Такий дивний початок року, прямо посеред місяця, був обумовлений тим, що саме цього дня Бог став людиною вселившись в тіло Непорочної Діви Марії…

***

Уривок з 14 глави книги “Чудеса” К.С. Льюіса:

“…Одна з характерних ознак християнської історії є найбільш огидною для сучасного світосприйняття. Для багатьох сучасників є неприйнятною ідея “обраного народу”. Демократи за народженням і освітою, ми думаємо, що всі нації і люди мають рівні можливості для пошуку Бога, або навіть, що всі релігії є однаково істинними. Треба визнати, що така точка зору не має нічого спільного з християнством. Християнство взагалі не говорить про пошук Бога людьми, а про те, що Бог зробив для людей і з людьми. При цьому Всевишній діє абсолютно вибірково і не демократично. Після того, як знання Бога у цілому світі було втрачено або перекручено, Господь обрав єдиного представника людства (Авраама). Цього чоловіка Він відділив від його роду, вислав на чужину та зробив родоначальником народу, який мав стати носієм знання про істинного Бога. Але цим процес не завершився. Відбір продовжився в середині самого народу: дехто помер в пустелі, інші залишилися у Вавилоні. З часом обраних ставало менше і менше, допоки процес зійшов до однієї точки блискучої і гострої як вістря списа. Це була єврейська дівчинка у мить молитви. Усе людство звелося до цієї єдиної особи”…

Kiefer, James E. “The Annunciation of Our Lord Jesus Christ To the Blessed Virgin Mary.” Justus.anglican.org. Web. 4 Mar. 2015.

***

Єлізавета називає Марію благословенною: “благословенна Ти в жонах, і благословенний плід утроби Твоєї!” (Лк.1:42), а Марія пророче відповідає: “віднині ублажатимуть Мене всі роди” (Лк.1:48). Але якщо подивитися на життя Марії, то слово “благословенна” набуває не зовсім  звичного значення.

Ми вживаємо слово “благословення” з яскравим позитивним забарвленням. Наприклад, говоримо: “Господь благословив мене гарною родиною, новим будинком, автомобілем…” Натомість у випадку Марії бачимо протилежне. Чи відчувала вона себе благословенною, коли її живіт почав рости до законного одруження і сусіди міряли його розмір осудливим оком? Чи відчувала вона себе благословенною виконуючи важку фізичну роботу сільської жінки? Чи відчувала вона благословення коли зрозуміла, що забула свого дванадцятирічного Сина в Єрусалимі? Чи відчувала Марія благословення споглядаючи на муки, страждання, хресну смерть та поховання свого Сина? Хіба можна назвати таке життя благословенним?

Але саме таким і було благословення Марії. Вона отримала важке, сповнене скорботами життя. Для неї бути благословенною означало цілковито довіритися Богові навіть у тих речах, які є неосяжними для людського розуму. “Марія сказала: Я – раба Господня. Нехай буде Мені за словом твоїм.” (Лк.1:38). Вона сказала Богові: “Так”. І зробила це не тому, що сподівалася на винагороду, а тому, що вірила, що Бог веде кожну людину до спасіння. Для неї благословення було не подарунком , а можливістю послужити Богу і ближнім.

Той, хто обирає таке благословення, не знає, як зміниться його життя. Можливо воно не буде подібним до героїв глянцевих журналів, але в житті такої людини буде діяти Господь. У четвертому столітті св. Григорій Ниський писав: “Те що сталося в тілі Марії станеться в душі кожного, хто отримує Слово Боже”.

Bolz Weber, Nadia. “Sermon on Mary.” Patheos.com. 19 Dec. 2011. Web. 4 Mar. 2015.

***

Сьогоднішній Євангельський уривок завершується словами: “І відійшов від Неї ангел”. Саме цієї миті почалися справжні випробування Матері Божої. Одна справа дати згоду посланникові Божому і, зовсім інша, роками жити виконуючи дані обітниці. Наскільки би іншим було життя Марії, якщо би ангел лишився постійно при ній, розвіюючи сумніви Йосипа, підозрілі погляди сусідів, охороняючи Святу Родину від зазіхань Ірода. Але, цього не сталося. Не повнолітня дівчина, майже дитина, вагітна і не одружена залишена на самоті… Але вона не лишилася одна. В її тілі оселився Господь…

Подібне буває з кожним, хто береться до справи Божої. Легко прийняти обітницю. Важко пронести її роками, зустрічаючи образи, нерозуміння, зневагу та заздрість…

***

Благовіщення переступає межі людського уявлення про реальність. Паралельно воно є тестом для кожного: який аспект цього чуда людина обирає як важливіший. Для одних справжнім випробуванням віри і приводом для сумніву є непорочне зачаття. Дискутуючи можливість або не можливість такого зачаття вони піддають сумніву історію Благовіщення. Проте, справжнє чудо в іншому: Бог, що створив небо і землю став людиною, вселившись у непорочне тіло діви. Якщо це той самий Бог, що створив всесвіт, питання про можливість або не можливість непорочного зачаття зникає, бо для Господа немає неможливого.

***

Іноді проповідь Благовіщення звучить у досить несподіваних місцях. Джон Ленон не був послідовним християнином, але слова пісні лишилися в пам’яті покоління: “When I find myself in times of trouble, Mother Mary comes to me, speaking words of wisdom, ‘Let it be. Let it be…’”

***

Початок земного життя Спасителя перегукується з його кінцем. На початку це сором неодруженої але вагітної дівчини, в кінці нагота Сина Божого на хресті. Спроби солдат Ірода вбити Богомалюка – вирок і смерть Спасителя від рук римських солдат. Молитва Христа в Гефсиманському саду: “не Моя воля, а Твоя нехай буде!” (Лк. 22:42) і відповідь Матері Божої ангелу: “Нехай буде Мені за словом твоїм”.

***

Народження кількох людей в Біблії анонсовано до їх зачаття. У Старому Заповіті це Ісаак, Самсон і Самуїл. В Новому – Іоан Хреститель і, звичайно, Ісус Христос.

***

В юдейському фольклорі є гумористичне оповідання, про те як одному з ангелів було дано цілий лантух дурнів, і наказано рівномірно розповсюдити їх по цілому світу. Пролітаючи над Холмом, містечко в Польщі, недалеко Українського кордону, ангел спіткнувся (чи що там з ангелами відбувається) і просипав увесь лантух в Холм. Найтупіший з дурнів довго не міг знайти собі жодної роботи. Тоді місцеві  старійшини поставили його коло міських воріт, чекати пришестя обіцяного Месії. Коли через якийсь час вартовий почав скаржитися на маленьку зарплату, почув відповідь: “Хоч зарплата і маленька, проте робота стабільна”. (звідси і походить цей вислів)

Кожен жарт має долю жарту, а в цьому жарті домішана значна доля суму. Адже обраний Богом народ досі очікує на пришестя іншого, відмінного від Христа, месії. Ще пророк Ісая писав: “Сам Гос­подь дасть вам знамення: ось, Ді­ва в утробі прийме і народить Сина, і наречуть ім’я Йому: Еммануїл” (Іс. 7:14). Саме це пророцтво здійснилося понад два тисячоліття тому, коли єврейська дівчина на ім’я Марія почула голос агрангела: “Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою”. Разом із цими словами завершився час очікування Месії, прийшов час радісно зустрічати Його…

***

Католицька Енциклопедія говорить, що за античних часів християни відзначали 25 березня одразу  кілька подій: створіння світу, падіння Люцифера, гріхопадіння Адама, перехід Ізраїля через Червоне море, принесення в жертву Ісаака, Благовіщення Пресвятій Богородиці та розп’яття Ісуса Христа.

“The Feast of the Annunciation.” CATHOLIC ENCYCLOPEDIA: The Feast of the Annunciation. Web. 06 Apr. 2017.

***

Благовіщення, Jan van Eyck 1390 – 1441

Щоби стежити за оновленнями follow me on facebook