7-ма Неділя після П’ятидесятниці. Зцілення двох сліпих і німого. Мф. 9:27-35

Щоби стежити за оновленнями follow me on facebook

Мф. 9:27-35

27 Коли йшов Ісус звідтіля, за Ним слідом ішли двоє сліпих і кричали: помилуй нас, Ісусе, Сину Давидів! 28 Коли ж Він увійшов у дім, сліпі приступили до Нього. І говорить їм Ісус: чи віруєте, що Я можу це зробити? Вони говорять Йому: так, Господи! 29 Тоді він доторкнувся до очей їхніх і сказав: за вірою вашою нехай буде вам. 30 І відкрилися очі їхні; і сказав їм Ісус суворо: пильнуйте ж,щоб ніхто не довідався. 31 Вони ж, вийшовши, прославляли Його по всій землі тій.
32 Коли ж ті виходили, то привели до Нього чоловіка німого, біснуватого. 33 І коли біса було вигнано, німий почав говорити. І народ, дивуючись, казав: ніколи не було такого в Ізраїлі. 34 Фарисеї ж говорили: силою князя бісівського виганяє Він бісів. 

35 І ходив Ісус по всіх містах і селах, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє Царства і зціляючи всякі недуги і всяку неміч у людях.

***


Pent 7 JesusHeals2BlindMenСлова, які кричали сліпці: “помилуй нас, Ісусе, Сину Давидів!” – перегукуються з рядками Книги Псалмів “Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо багато ми маємо приниження. Надміру має душа наша ганьби від багатих та зневаги від гордих” (Пс. 122:3-4).

***

Істинною вірою є віра в те, що людина не може побачити. Нагородою за віру є можливість побачити те, у що людина вірила. Августин.

***

Сліпці тілесні знають, що вони не можуть бачити, натомість духовні сліпці навіть і не підозрюють своєї сліпоти.

***

W.592.24aВ Євангелії від Матвія титул “Син Давидів” відіграє значну роль і зустрічається десять раз. Це більше, ніж у всіх інших Євангеліях разом. Лука вживає його чотири рази (3:31; 18:38-39; 20:41). Марк – тричі (10:47-48; 12:35). Іоан – не вживає жодного разу. Зовсім не випадково Матвій називає Христа Сином Давидовим вже у першому вірші Євангелія.

Згідно з Матвієм, сліпці були першими, хто прилюдно назвав Ісуса Сином Давидовим. У цьому випадку тілесна сліпота не заважала їм бачити істину…

Віра не залежить від гостроти зору, бо приходить із глибини серця. Навіть, якщо очі ослабнуть і потребуватимуть окулярів або перестануть бачити зовсім, віра подолає слабий зір та неміч тілесну, бо Господь ніколи не полишить тих, хто вірує…

***

Віра є зв’язком людини з Богом. Іноді вона буває слабкою, як тоненька нитка, але й великі мости починалися з тонкої нитки. У старі часи, коли хотіли збудувати міст над проваллям, прив’язували тоненьку ниточку до стріли. Коли стріла перелітала на інший бік, до нитки приєднували мотузку. Через деякий час натягали канат та потужний металевий ланцюг. Крокуючи готовим мостом, будівельники згадували, з якої тоненької ниточки усе починалося.

Можливо, і зараз чиясь віра є тоненькою і слабкою, але найслабша віра є достатньою для великого початку, бо, помножена на труди, швидко зміцнюється…

Spurgeon, Charles Haddon. “Faith Receptive of Blessing.” Bible Hub. Web. 30 Dec. 2014.

***

Pent 7 miracle14Ми живемо в час, коли прийнято хвалитися найменшими власними здобутками. Так діє людина, складаючи резюме, коли шукає роботу. Так само діють великі й малі компанії, конкуруючи одна з одною. Іноді ціна на продукт є значно меншою від суми, витраченої на його рекламу. Громадські діячі, політики, митці й артисти платять величезні гроші засобам масової інформації, підживлюючи інтерес суспільства до власної особи. Зірки естради і кіно спалахують і згасають, так і не встигнувши обігріти жодного своїм теплом, бо немає нічого настільки мінливого, як популярність. Тих, кого обожнювали вчора, завтра згадають лише одиниці.

На цьому фоні Християнство лишається єдиним острівцем стабільності, що пережив два тисячоліття мінливого світу. Це при тому, що Христос діяв всупереч усім технологіям сучасності. Замість того, щоби рекламувати Свою діяльність, Він творив чудеса і наказував людям зберігати їх в таємниці. При цьому, робив це постійно і свідомо. Але чому?

Відповідь на це питання є ключем до розуміння сьогоднішнього Євангельського читання. Справа в тому, що Христос не шукав відомості чи популярності у сучасному розумінні цього слова. Не домагався шанування сильних світу та аплодисментів юрби. Якби це було Його метою, то чудеса відбулися б в Єрусалимі, перед Іродом і Пилатом, у присутності тисячної юрби прихильників. Натомість, Спаситель шукав учнів і послідовників, головною рисою яких є не зачарованість особою, а послух і самопосвята.

У сьогоднішньому уривку поєднано два чуда: зцілення сліпців та вигнання біса з німого чоловіка. На перший погляд, чудеса цілком різні та не пов’язані між собою. Сліпота – наслідок природної хвороби, а німота – результат втручання злої сили. Сліпці просять про милість і проголошують свою віру, а німий мовчить. Сліпці називають Христа Сином Давидовим, натомість після зцілення німого, самого Спасителя звинувачують у зв’язках із “князем бісівським”.

Єдине, що є спільного у цих чудесах, – це їх негативні наслідки. Сліпцям Христос сказав: “суворо: пильнуйте ж, щоб ніхто не довідався”, але вони не послухали й розголосили про чудо по всій землі. Сліпі мали віру, але не мали послуху. Шукаючи для себе чуда, вони навіть не намагалися жити за словом Спасителя.

У випадку з німим Христа взагалі звинуватили у зв’язках із князем бісівським. Книжники та вчителі закону бачили чудеса, знали пророцтва, не могли їх заперечувати, але й не хотіли визнавати. Бо визнання Христа Богом тягне за собою повну зміну людського життя.

Два різних чуда, але обидва викликали непослух і спротив. Не дивно, що Христос наказував нікому не розголошувати про чудеса.

Минули тисячоліття, але і сьогодні частина людей шукає чуда, не бажаючи жити за Словом Божим. Інші, чуючи про чудеса,  шукають причини, щоби не визнати Христа Богом і не змінювати власного життя…

Butcher, Jim. “Why Did Jesus Tell People To Stay Quiet About The Miracles?” sermoncentral.com. 1 Feb. 2014. Web. 30 Dec. 2014.

***

Жодна, навіть свята людина, не може уникнути злослів’я і чуток. Спаситель також страждав від неправдивих звинувачень. Жоден не міг заперечити чудес Спасителя: мертві воскресали, сліпці прозрівали, німі говорили, прокажені очищалися, паралізовані вставали та власними ногами йшли додому. Чудеса були настільки беззаперечними, що жоден критик Христа не міг заперечити їх здійснення.

Те, що не можна заперечити, можна очорнювати. Не заперечуючи самі чудеса, вороги Христові почали говорити, що Спаситель виганяє бісів силою князя бісівського…

***

Книжники, фарисеї і вчителі закону були духовними лідерами обраного Богом народу. Вони ретельно вивчали Слово Боже, бачили здійснення пророцтв і  знали, що Христос не є звичайною людиною. Перед ними був простий вибір: або визнати Христа Месією та приєднатися до Нього, або боротися проти Бога, шукаючи самовиправдань.

Саме високе становище, суспільний авторитет і повага зіграли визначальну роль у стосунках між духовними лідерами і Спасителем. Заздрість і ревність затьмарили їх розум, перетворивши шанованих і поважних людей на інтриганів, пліткарів та брехунів. Програючи у відкритих суперечках, фарисеї почали злословити та розпускати плітки…

Schlink, Basilea. “Slander: Gossip.” Sermon Index. Web. 30 Dec. 2014.

***

Кілька років тому доктор Альберт Кантріл, професор Принстонського університету, провів серію експериментів, досліджуючи розповсюдження чуток. Він викликав шість студентів до свого кабінету і під великим секретом сповістив їм, що члени англійської королевської родини планують відвідати університетський вечір танців.

Через тиждень практично кожен студент університету знав про відвідини. Представники преси обривали телефонні лінії адміністрації університету, а міська влада образилася, що їх не попередили в першу чергу. Стосовно свого експеремиенту Dr. Cantril написав: “Це була добра чутка. Погані чутки розповсюджуються значно швидше”.

Можливо тому Марк Твен, перефразовуючи відомого баптистського проповідника Charles Haddon Spurgeon сказав: “Брехня може обійти півсвіту, допоки правда зашнуровує свої черевики”.

Tyron Edwards казав: “Той, хто злословить, відрізняється від вбивці лише зброєю; один застосовує кинжал, інший – язик. Останній – гірше від першого, бо один вбиває тіло, а інший – репутацію”.

Fritz, Freddy. “Do Not Slander One Another.” sermoncentral.com. 1 Dec. 2005. Web. 30 Dec. 2014.

***

Людина, яка слухає чутки, подібна до бeдуїна, що одної ночі прокинувся від голоду та, засвітивши свічку, знайшов лише жменю сушених фініків. Відкусивши половину фініка, бедуїн побачив хробака й викинув фрукт з шатра. Відкусивши половину другого фіника, бедуїн знову побачив хробака й знову викинув залишок. Трохи поміркувавши, бедуїн погасив свічку і швиденько доїв усе, що залишилося.

Між голодом і недоброю їжею, він обрав погану їжу. Подібно до цього, деякі люди не гребують сумнівними і недобрими чутками…

Jackson, Dan. “Ambush at Credibility Gap.” sermoncentral.com. 1 July 2005. Web. 30 Dec. 2014.

***

Жоден закон, суд чи припис не можуть зупинити злослів’я. Під час чергової сусідської сварки  один чоловік назвав міс Джонсон свинею. Ображена дама подала до суду за образу її честі і гідності. Суддя старанно розглянув позов і визначив, що чоловік має заплатити штраф. “Чи це значить, що я більше не можу називати міс Джонсон свинею?” – запитав підсудний. “Звичайно, не можете,” – відповів суддя. “А чи можу я називати свиню міс Джонсон?” – не зупинявся чоловік. “Свиню можете називати, як хочете,” – трохи спантеличено проговорив передставник закону. Чоловік демонстративно повернувся до потерпілої і з посмішкою промовив: “Доброго дня, міс Джонсон”.

Skycaptain50. “The Serious Sin of Slander.” Sermons.Logos.com. Web. 30 Dec. 2014.

 ***

 Щоби стежити за оновленнями follow me on facebook