5-та Неділя після П’ятидесятниці. Зцілення гадаринських біснуватих
Щоби стежити за оновленнями follow me on facebook
5-та Неділя після П’ятидесятниці
Мф.8:28-9:128 І коли Він прибув на другий бік, до країни Гергесинської, Його зустріли двоє біснуватих, що вийшли з гробниць, дуже люті, так що ніхто не міг пройти тією дорогою. 29 І ось вони закричали: що Тобі до нас, Ісусе, Сину Божий? Прийшов Ти сюди передчасно мучити нас. 30 А віддалік паслося велике стадо свиней. 31 І біси благали Його: якщо виженеш нас, то пошли нас у стадо свиней. 32 І Він сказав їм: ідіть. І вони, вийшовши, пішли у стадо свиней. І ось усе стадо кинулося з кручі в море і втопилось у воді. 33 Пастухи ж побігли у місто, розповіли про все і про те, що було з біснуватими. 34 І ось усе місто вийшло назустріч Ісусові; і, побачивши Його, просили, щоб Він відійшов від їхнього краю.
9 Тоді Він, увійшовши в човен, переплив назад і прибув до Свого міста.
23-тя Неділя по П’ятидесятниці.
Зцілення Гадаринського біснуватого
Лк. 8:26-39
26 І припливли в землю Гадаринську, що навпроти Галилеї. 27 Коли ж Він зійшов на берег, зустрів Його один чоловік з міста, що упродовж багатьох років мав бісів, і не вдягався в одяг, і жив не в домі, а в гробах. 28 Побачивши ж Ісуса, він закричав, припав до Нього і гучним голосом сказав: що Тобі до мене, Ісусе, Сину Бога Вишнього? Благаю Тебе, не муч мене! 29 Бо Ісус повелів нечистому духові вийти з цього чоловіка, тому що він багато років мучив його; і в’язали його ланцюгами залізними і путами, і стерегли його, але він розривав ланцюги, і гнав його біс у пустелю. 30 Ісус запитав його: як твоє ім’я? Він же сказав: легіон, – бо багато бісів увійшло в нього. 31 І вони благали Ісуса, щоб не повелів їм іти в безодню. 32 Тут же на горі паслося велике стадо свиней. І біси благали Його, щоб дозволив їм увійти в них, і повелів їм. 33 Біси, вийшовши з чоловіка, увійшли в свиней, і кинулося стадо з кручі в озеро, і потонуло. 34 Пастухи, побачивши, що сталося, побігли і розповіли в місті і по селах. 35 І вийшли побачити, що сталось; і, прийшовши до Ісуса, знайшли чоловіка, з якого вийшли біси, одягненого і при своєму розумі, котрий сидів біля ніг Ісусових, і вжахнулися. 36 А ті, що бачили, розповіли їм, як зцілився біснуватий. 37 І весь народ краю Гадаринського просив Його відійти від них, бо їх охопив великий страх. Він увійшов у човен і повернувся. 38 Чоловік же, з якого вийшли біси, благав Його, щоб бути з Ним. Але Ісус відпустив його, сказавши: 39 повернись у дім твій і розкажи, що сотворив тобі Бог. Він пішов і проповідував по всьому місту, що сотворив йому Ісус.
***
Дотепер вчені сперечаються стосовно точного місця здійснення цього чуда. Євангельські назви Гадара, Гераса, Гергеса стосуються різних, але адміністративно поєднаних між собою містечок. Літературні джерела та давньогрецькі написи на фундаментах залишків будов античності свідчать про те, що ці міста були збудовані за часів Олександра Великого. Один з його генералів Perdiccas навесні 331 року до Р.Х. оселив там македонців-пенсіонерів, за віком звільнених із війська. Таким чином, було засновано десять міст, що склали Декаполіс і були адміністративно, господарськи та культурно об’єднані між собою.
“Jerash.” Wikipedia. Wikimedia Foundation. Web. 30 Dec. 2014.
У містах Декаполіса жило багато представників різних національностей і народів, але в цілому домінувала грецька мова і культура. Не варто думати, що місцеві мешканці були напівдикими варварами, що дбали лише про власне свиняче стадо. Гадара вважалася культурним центром Декаполіса й була широко відомою поза його межами. Загальний рівень розвитку науки та культури був настільки високим, що ці містечка дали світу ряд відомих діячів.
Ще у третьому столітті до Р.Х. бачимо відомого філософа і сатирика родом з Гадари – Меніппа (Menippus). Незважаючи на те, що усі його роботи втрачені, він мав визначальний вплив на Марка Тере́нція Варр́она та Лукіана. Стиль письма Меніппа увійшов до літератури з назвою “Мені́ппова сатира”. Він характеризується поєднанням філософських міркувань з пародійної сатирою.
“Menippus.” Wikipedia. Wikimedia Foundation. Web. 30 Dec. 2014.
Ще одним відомим діячем був Мелеагр Гадарський (130 — 60) роки до Р.Х.) — відомий давньогрецький поет і майстер епіграми. Сатира й поезії Мелеагра втрачені. Збереглися лише 134 епіграми. Головною заслугою Мелеагра стала антологія з творів 40 давньогрецьких поетів. Назва антології — «Вінок» (the Garland). На жаль, сама Антологія також не збереглася, але вона стала базою для складання подальших Грецьких Антологій.
“Meleager of Gadara.” Wikipedia. Wikimedia Foundation. Web. 30 Dec. 2014.
У місті Гадара діяла одна з найкращих шкіл риторики, заснована Теодором Гадарським (Theodorus of Gadara) – грецьким ритором першого століття до Р.Х. Серед багатьох прославлених учнів цієї школи був римський імператор Тиберій.
“Theodorus of Gadara.” Wikipedia. Wikimedia Foundation. Web. 30 Dec. 2014.
Варто оцінити й наукові досягнення місцевих мешканців. Родом із Гераси був відомий античний математик Нікомах (Nicomachus) (приблизно 60 – 120р. після Р.Х.). Найвідомішими його роботами були “Вступ до арифметики” та “Керівництво з гармонії”.
“Nicomachus.” Wikipedia. Wikimedia Foundation. Web. 30 Dec. 2014.
***
Залишки Візантійської Церкви в Курсі (у підніжжя гори з якої кинулися свині)
Протягом історичного часу місце цього чуда було темою багатьох дискусій. Особливо тому, що апостол Матфей згадує “країну Гергесинську”, а Лука – “землю Гадаринську”. У п’ятому-шостому століттях на місці здійснення чуда було побудовано храм. На жаль, ця споруда була зруйнована та викреслена з пам’яті поколінь. Так продовжувалося до 1970-го року, коли під час будівництва дороги знайшли залишки храма. Археологічні розкопки продовжувалися протягом 1970-74 років. Поряд із храмом знайшли числені печери, де міг жити одержимий. Недалеко гора, що завершується урвищем над морем. Це єдине місце на узбережжі, де гори сягають берега.
***
Руїни каплиці на верхівці гори. Kursi National Park, Israel
David Yarbrough каже про біснуватих: “Не буває такого, що чоловік прокидається одного ранку з розумінням, що став біснуватим. З одержимістю не народжуються, нею не можна заразитися, як грипом. Біснуватість свідчить, що на якомусь етапі життя людина вирішила стати “вільною” від обмежень і відповідальності, від контролю суспільства та влади Божої. “Вільною” робити те, що хочеться самому”.
Тепер він вільний. Настільки вільний, що його не можуть утримати ні ланцюги, ні кайдани. Для нього не діють суспільні норми, що регламентують, як одягатися та поводитися серед людей. Він поза суспільством, бо суспільство відгородилося від нього. Повна “воля”, але разом із нею – страждання. Як не парадоксально, але повна “свобода” принесла чоловікові найгіршу форму рабства…
***
Печера де міг жити одержимий
Навіщо Христос здійснив подорож до Гадаринців?
За часів Христа ця територія не була місцем паломництва або привабливим туристичним центром. Звідти не походив жоден апостол, а переважна більшість місцевого населення була язичниками. Разом із тим Спаситель потрапив туди не випадково і здійснив задумане: звільнив біснуватих і поспілкувався з місцевим населенням.
У Назаретській синагозі Христос визначив суть Свого служіння людям: “Дух Господній на Мені; бо Він помазав Мене благовістити убогим, і послав Мене зціляти розбитих серцем, проповідувати полоненим визволення, сліпим прозріння, відпустити замучених на волю” (Лк.4:18). Протягом короткого візиту до Гадаринців Спаситель проповідував полоненим визволення та відпустив замучених на волю. Він докорінно змінив світ біснуватих, повернув їх до родин і суспільства, звільнивши від влади бісів. Заради цих двох язичників та іноземців Христос перепливає море…
В англомовному перекладі Біблії слово “біс” (Demon) згадується 89 раз. Вперше у Второзаконні 32:16-17 “Богами чужими вони роздратували Його і мерзотами [своїми] розгнівали Його: приносили жертви бісам, а не Богу, богам, яких вони не знали, новим, які прийшли від сусідів, і про яких не помишляли батьки ваші”. Востаннє в Одкровенні 18:2 “І вигукнув він сильно, гучним голосом, кажучи: упав, упав Вавилон, велика блудниця; він зробився житлом бісів і пристановищем усякому нечистому духові”.
Термін “нечисті духи” (evil spirits) використано 38 раз, “диявол” (Devil) – 41 раз і “сатана” (Satan) – 67 раз. Якщо скласти разом усю нечисть, то вийде – 235 Біблійних згадок.
Паралельно з тим ім’я “Ісус” згадано 1552 рази, “Христос” – 560 раз, “Святий Дух” – 138 раз і “Бог” – 5271 раз. Загалом – 7521 раз.
Порівняння: 235 проти 7521 свідчить, що зосереджуватися варто на діях Божих, але і злу силу не ігнорувати абсолютно…
***
Гора з якої кинулися свині
Переважну більшість Гадаринців складали язичники, але навряд чи можна категорично стверджувати, що ця земля була повністю чужою для мешканців Галілеї. У тридцятому році до Р.Х. імператор Август передав її у підпорядкування Ірода Великого. Протягом усього життя Ірода, Гадара й прилеглі території були частиною одної держави. Можемо допустити, що з тих часів там селилися й юдейські родини.
Ще одним непрямим підтвердженням цього стало юдейське повстання 66р.-73р. після Р.Х. На самому початку придушення повстання Lucius Annius, один із генералів армії Веспасіана захопив фортецю Гадари, вирізав тисячу юдейських повстанців і знищив усі прилеглі поселення…
Ряд дослідників (Jeffrey John, The Meaning in the Miracles, 86) вбачають іронію в асоціації римського легіону зі стадом свиней, а у потопленні свиней бачать натяк на перемогу християнства над язичництвом Риму…
McKenzie, Alyce M. “My Name Is Legion, What’s Yours?” Patheos.com. 23 June 2013. Web. 30 Dec. 2014.
***
У передмові до “Листів Баламута” (The Screwtape Letters) C.S.Lewis пише “Є дві рівнозначних і протилежних помилки, які сучасники припускають стосовно бісів. Перша – невір’я в їх існування. Інша – віра й відчуття надмірної і нездорової цікавості у всьому, з ними пов’язаному. Вони самі однаково задоволені обома помилками і радо вітають, як матеріаліста, так і чаклуна”.
***
Віра в бісів була широко розповсюдженою в античному світі. Навколишній простір уявлявся сповненим злими духами настільки, що неможливо було ткнути голкою в повітря, щоби не потрапити принаймні в одного з них. За тогочасними оцінками існувало сім з половиною мільйонів бісів (The Zondervan Encyclopedia of the Bible, Volume 4). 10 000 з правого боку кожної людини і стільки ж з лівого. Кожен із злих духів намагався зробити людині шкоду.
Вважалося, що вони живуть у брудних місцях, особливо там, де не було доступу до чистої води. Особливо небезпечними біси вважалися для одиноких подорожніх, вагітних жінок, дітей, що поза оселею в темний час доби та нічних подорожніх. Для інших особлива небезпека була під час південної спеки та від заходу і до сходу сонця…
“‘Jesus Is No Ordinary Person’ – the Demons.” SLJ Institute. 25 Dec. 2013. Web. 30 Dec. 2014.
***
.
Розповідь про зцілення Гадаринських біснуватих піднімає питання життєвих пріоритетів. Що важливіше: добробут ближнього, чи власний достаток?
Христос зробив добру справу, зціливши біснуватих, але ціна цієї справи виявилася зависокою для місцевих мешканців, що розводили свиней. За словами Святого Письма, загинуло ціле стадо: понад 2000 свиней. Навіть сьогодні це величезна втрата. Кожна свиня коштує приблизно $250 (якась – трохи більше, інша – трохи менше). Навіть за такої ціни втрати дорівнювали півмільйона доларів. Чи багато є сьогодні людей, які готові пожертвувати таку суму заради здоров’я свого сусіда?
Для тогочасних Гадаринців свині були справжнім багатством. Їх їли, годували ними своїх жінок і дітей, продавали, щоби заробити грошей. Свині потребували щоденної турботи, догляду та охорони від хижаків. Тому втрата такого значного стада могла стати справжньою катастрофою для місцевих мешканців.
З одного боку, вони бачили зцілених біснуватих, але з іншого – значні втрати для себе. Саме цими втратами продиктований вибір…
Gleason, Joseph. “Two Thousand Pigs.” The Orthodox Life. 4 Mar. 2013. Web. 30 Dec. 2014.
***
Оскільки місцеві мешканці були у переважній більшості язичниками, невідомо, що лякало їх більше. Втрати, що їх зазнало місто через знищення свинячого стада, чи можливість Христа виганяти бісів. Язичники вірили, що людина, яка може контролювати злих духів, може діяти, як на добро, так і на шкоду. Якщо хтось може вигнати бісів, то він же може їх і наслати. Тому до скорботи місцевих мешканців через матеріальні втрати додавався язичницький страх перед людиною, що має владу навіть над нечистими духами.
Sawyer, Nanette. “ANYTHING BUT THE ABYSS!” The Hardest Question. 17 June 2013. Web. 30 Dec. 2014.
***
Євангелiст говорить, що Христос “прибув на другий бік, до країни Гергесинської”. У певному розумінні, “другий бік” не лише георгафічне визначення. Христос переступив межі Юдейського світу та звільнив біснуватих представників світу язичницького. Це був лише перший і символічний крок, але пройде час і апостоли понесуть Слово Боже язичникам…
За рідким виключенням, сучасний світ не говорить про одержимість бісами або нечистими духами. Проте наочні свідоцтва ХХ століття явили світові силу зла. Вона проявлялася в діях Гітлерівської Німеччини, коли знищувалися цілі народи, Сталінського СРСР, з голодоморами, гулагами та масовими депортаціями, в Китаї, Африці, Югославії та на Близькому Сході. Значна кількість людей є одержимі наркотиками, алкоголем, азартними іграми, статевою розбещеністю та іншим. Назву демонічних дістали терористичні акти проти дітей в школах Columbine, Virginia Tech та Middletown Connecticut…
Для Христа легше впоратися з бісами, ніж із людьми. Бісів Він вигнав лише одним словом. Натомість люди вигнали самого Христа. Бог не може змінити людину без її волі…
Зцілений біснуватий висловлював бажання піти слідом за Христом. Його життя змінилося докорінно, залишивши небагатий вибір: повернутися до людей, що заковували його в ланцюги та вигнали з міста на цвинтар, або йти слідом за людиною, яка визволила його від влади злих духів. Зцілений просить Спасителя взяти його з собою, але у відповідь чує: “ні”.
До інших Христос звертався, закликаючи: “Іди за мною,” – а до цього, – “повернись у дім твій і розкажи, що сотворив тобі Бог”. Ця історія не лише про зцілення, але і про покликання людини. Єдина особливість цього покликання в тому, що не треба було нікуди йти, навпаки, зцілений мав служити Богові там, де народився і виріс…
Stoffregen, Brian P. “Luke 8.26-39 Proper 7 – Year C.” Cross Marks. Web. 30 Dec. 2014.
***
Не варто думати, що усі одержимі злими духами виглядають, як бомжі. Вони необов’язково бездомні, роздягнуті та живуть у гробах. Деякі з них живуть у шикарних маєтках, одягаються у порфиру та виссон, відпочивають на шикарних диванах, водять дорогі автомобілі та яхти…
***
Протягом свого земного життя Спаситель неодноразово виганяв з людей злих духів. У більшості випадків дії злої сили приводили до подібних наслідків:
1. тілесне здоров’я погіршувалося, розум затьмарювався настільки, що втрачалася адекватність поведінки людини,
2. сама жертва без допомоги Божої не могла визволитися від недуги та одержимості,
3. страждала родина одержимого, або він взагалі залишався поза родинними стосунками.
Хіба ці ознаки відрізняються від проблем багатьох людей сьогодення?..
***
Сила і могутність Христа безмежні, але і Господь не може змінити людину попри її власну волю. Fred Craddock визначає дві головні причини реакції місцевих мешканців на оздоровлення біснуватого.
Перша полягає в тому, що Христос порушив status quo – зруйнував звичний перебіг життя. Протягом значного часу люди мали справу з явним проявом злої сили, докладаючи значних зусиль для того, щоби утримати її прояви під контролем. Незважаючи на те, що біснуватий періодично тероризував місцеве населення, громада тримала його під контролем. Було точно відомо, де він живе, як поводиться, хто і яким чином може з ним взаємодіяти. Своїм втручанням Господь за хвилину зруйнував те, що люди будували роками. Іноді все, що об’єднує людей, – спільна боротьба. Коли те, проти чого боролися, зникло, сама громада опинилася під загрозою.
Друга причина є економічною. Люди втратили стадо свиней – суттєва втрата для того часу. І сьогодні економічні стосунки накладають суттєві обмеження на діяльність як самих віруючих, так і Церкви в цілому. З точки зору Християнської етики, що поряд з іншим дає оцінку тому чи іншому шляху заробляння та витрачання грошей: економічна доцільність далеко не завжди відповідає нормам християнської моралі…
Stoffregen, Brian P. “Luke 8.26-39 Proper 7 – Year C.” Cross Marks. Web. 30 Dec. 2014.
***
Ряд християнських дослідників, як і дослідників раввіністичної літератури перших століть після Різдва Христового наголошують на тому, що Римська імперія сприймалася мешканцями Палестини в образі свині (див. наприклад “THE IDENTIFICATION OF ROME WITH THE PIG IN EARLY RABBINIC LITERATURE” By Misgav Har-Peled). Окупаційна влада асоціювалася з бісами, що принесли на Святу Землю економічний тягар на додаток до язичницької віри. На думку цих дослідників, Євангельський уривок про оздоровлення Гадаринського біснуватого містить певні політичні натяки, коли іменує бісів назвою римської військової одиниці – “легіон”. На цьому політичні асоціації не завершуються, бо Рим сприймається в якості свині, що прийшла із-за моря. Саме тому біси входять у свиней і кидаються у морську безодню. Важко сказати, наскільки таке прочитання Євангельського тексту є штучно притягнутим, але розглянемо деякі аргументи.
Напевно, самим наочним аргументом є зображення вепра на штандартах Десятого Римського легіона. Точно невідомо, з якого часу Десятий легіон знаходився на Близькому Сході, але з четвертого століття після Р.Х. є відомості, що він постійно розквартирований в Сирії, разом із 3-м, 4-м, 6-м та 12-м легіонами. Дехто (Felicien de Saulcy) припускає, що емблема вепрa з’явилася на штандартах легіону спеціально, щоби досадити юдеям. Проте вепр є традиційним символом воїна у багатьох германських племен того часу. Враховуючи попередню історію Десятого легіону, вепр міг бути символом перемог над германськими племенами (треба враховувати, що легендарний Десятий легіон часів Цезаря був розпущений). Пізніше Десятий легіон брав участь у придушенні єврейського повстання і знищенні Єрусалима Титом. Після падіння Єрусалима Юдея отримала статус сенаторіальної провінції, яку очолив легат Десятого легіону. Майже до кінця третього століття Десятий легіон був розквартирований в Єрусалимі.
Наступні аргументи стосуються Елії Капітоліни – римської колонії, яку імператор Адріан створив на місці зруйнованого Єрусалиму. Зокрема, на монетах Елії Капітоліни було зображення вепрa, а перед воротами Єрусалиму було встановлено мармурову статую свині.
***
В Євангельському уривку зазначено, що біснуватий не вдягався в одяг. У Старому Заповіті право носити одяг люди втрачали разом із свободою. Наприклад раби Іс.20:2-4, повії Єзек.16:38-40, божевільні та прокляті 1Цар.19:23-24.
***
Сучасний світ уникає розмов про одержимість. Вона винесена за межі науки на маргіналії суспільного життя, замкнута за високими парканами будинкків для психічно хворих і реабілітаційними центрами для нарко-залежних. Зустрівшись із одержимістю говоримо: “Вона просто має тимчасовий психічний розлад”, “Він не достатньо вміє контролювати свої емоції”, “В неї дипресія”, “Він наркоман”. Але в реальності, усі ці люди не завжди були такими. Щось сталося із ними протягом життя та привело до сумних наслідків.
Разом із тим, чим менше ми говоримо про реальних людей, тим більше про штучний інтелект і комп’ютери. Заперечуючи одержимість для реальних людей, обговорюємо віруси та вредоносні програми для комп’ютерів. Проте, на відміну від цифрового світу людський розум і душа не захищені складними паролями. Частиною нашого життя стають статті та книги, які ми читаємо, фільми, що їх дивимось, музика, яку слухаємо, думки та ідеї, які обмірковуємо, люди, з якими спілкуємося. Більшість інформації, яку ми отримуємо, є позитивною або нейтральною та допомагає нам продуктивно діяти, як і більшість програм на комп’ютері. Але, як і у випадку з комп’ютером, частина інформації є вредоносною і намагається зруйнувати людську свідомість або підкорити її собі. Принципи дії комп’ютерного віруса дивовижно збігаються з характерними ознаками дії злої сили. Іноді складається враження, що їх писали не технократи-атеїсти, а жреці якоїсь новітньої інтернет-релігії…
***
Розповідають історію про одного фермера, що мав старезний напіврозвалений хлів. Дах тік, підлога згнила, вітер продував стіни. Худоба постійно мерзла і хворіла. Одного разу селянин вирішив збудувати новий теплий та комфортний хлів. Коли споруду було завершено туди перегнали худобу. Одного разу, під час урагану, фермер вийшов переконатися, що господарство у берпеці. З жахом він побачив, що двері нового хліву забули замкнути, а вся худоба зникла. Пошуки тривали не довго. Сполохані негодою тварини ховалися у старому хліві, страждаючи від холодного дощу та тулячись один-до-одного від переляку. Подібно до цих тварин, мешканці землі Гергесинської вважали біснуватих меншою, або принаймні знайомою, небезпекою порівняно з людиною, що може одним словом знищити ціле свине стадо…
Не дивуймося гергесинцям. І сьогодні присутність Христа викликає дискомфорт. Dorothy Sayers пише, що ми “приручили” Христа: “Люди, які розіп’яли Cпасителя… ніколи не вважали Його скучним. Навпаки, вважали, що Він занадто бурхливий і динамічний, щоби отчуючий світ міг відчувати себе в безпеці. Лише наступні покоління християн огорнули полум’яне життя Спасителя атмосферою нудьги та скуки. Підстригли когті та зточили зуби “юдейського лева”, змальовуючи Його м’яким і грайливим домашнім улюбленцем блідих кліриків та побожних бабусь…”
Moor, James T. “When Jesus Comes to Visit.” Day1.org. 24 June 2007. Web. 29 Aug. 2015.
***
Щоби стежити за оновленнями follow me on facebook