Покрова Пресвятої Богородиці

Щоби стежити за оновленнями follow me on facebook

***

Що ми святкуємо, відзначаючи свято Покрови Пресвятої Богородиці?

Традиційно, переказують розповідь про осаду Константинополя, молитви містян у Влахернському храмі та видіння юродивого Андрія, але події, яким присвячено свято Покрови Пресвятої Богородиці, залишають більше питань, ніж дають відповідей. Серед цілком природних питань: коли відбулася подія, хто нападав на Константинополь, які історичні джерела розповідають про перебіг осади міста?

Грецька Церква датує подію 626-м роком по Р.Х.. Від 29-го липня по 7-ме серпня місто Константинополь було в десятиденній облозі аварів (кочовики центрально-азійського походження, що переселилися до Європи) та їх союзників. Ситуація ускладнювалася тим, що імператор Іраклій із військом воював з персами на Кавказі. В столиці лишався його 14-ти річний син Костянтин, який не мав жодного військового досвіду та місцева залога. Пасхальні Хроніки та Феодор Сінкелл детально занотували кожен день осади. Напевно Сінкелл, безпосередній свідок подій, першим говорить про заступництво Пресвятої Богородиці, яка “потопила їх моноксили разом із воїнами перед власним її храмом у Влахернах, так що ціла бухта наповнилася мертвими тілами та порожніми моноксилами”. Щоправда, ані Пасхальні Хроніки, ані Сінкелл не говорять про видіння юродивого Андрія. Проте, обидва джерела, говорять про ревні молитви у Влахернському храмі. Якщо події відбувалися в серпні, то залишається не зрозумілим, чому святкування встановлено 1-го жовтня.

Але грецька Церква пішла ще далі. 1953-го року, рішенням Синоду Грецької Православної Церкви, свято Покрови перенесено на 28-ме жовтня. Цього дня греки відзначають “ОХІ” або “NO-Day”. День коли народ Греції сказав “НІ” ультиматуму Мусоліні, та був примушений оборонятися проти італійських і німецьких військ. Таким чином свято Покрови Пресвятої Богородиці відзначається на державному рівні та вшановує заступництво Богородиці протягом Другої Світової війни.

В українській церковній традиції та традиціях церков започаткованих українцями, видіння юродивого Андрія датуються дев’ятим-десятим століттями під час війни з сарацинами-мусульманами (історичні джерела не фіксують жодної облоги Константинополя мусульманами протягом 10-го ст.) або з племенами русів (за різними варіантами військом Аскольда або Олега). Такий різнобій у датуванні події, що зафіксувала суть свята Покрови, можна пояснити лише тим, що сама подія має лише другорядне значення порівняно з істиною, яку вона демонструє.

Нічого дивного в тому, що мешканці Константинополя у час скрути, небезпеки, епідемії, неврожаю, різних негараздів збиралися у Влахернському храмі, шукаючи заступництва Пресвятої Богородиці. Так само чинили і чинять християни усіх народів і в усі часи.

Церква вшановує видіння, що його бачив святий Андрій та його учень Єпіфаній, не як подію у житті двох, нехай і святих людей, а як постійну істину, що віддзеркалює заступництво Матері Божої за своїх дітей-християн.

Пресвята Богородиця покриває своїм покровом не лише християн Константинополя, а кожну віруючу душу, що прибігає до неї з молитвою. Не лише в сьомому або десятому століттях, а кожну мить нашого життя…

***

Серед західних християн, переважно протестантів, існує помилкова думка, що вшанування Матері Божої почалося лише після Ефеського Собору 431 року, а сам термін “Богородиця” був придуманий отцями-кападокійцями. Треба визнати, що Собор дійсно, на противагу вченню Константинопольського Патріарха Несторія, проголосив визнання Пресвятої Діви Марії Богородицею. Але не тому, що так придумав Кирил Олександрійський або хтось із отців-кападокійців, а тому, що саме так і вірувала Церква завжди.

Археологічний прорив двадцятого століття, наряду з багатьма іншими відкриттями, подарував  абсолютну впевненість: Діву Марію називали Богородицею від початку і шанували як заступницю перед Богом. 1917-го року, в Єгипті, в одній із гробниць, в руках небіжчика, археологи знайшли невеликий папірус із текстом молитви. За номером 470 він включений до колекції the John Rynalds Library in Manchester, England. Текст папірусу вперше опублікований 1938-го року. Вчені датували його початком третього століття.

Вражає те, що молитва написана на папірусі досі вживається як Православною так і Католицькою Церквами. Українською мовою вона звучить так: “Під Твою милість прибігаємо, Богородице Діво, молитов наших в час скорбот не відкинь, а від бід визволяй нас, єдина чиста і благословенна”.

Після публікації, ряд занадто ревнивих теологів, намагалися приписати папірусу іншу дату. Стверджували, що така молитва може походити лише з другої половини четвертого століття або і пізніше. Археологи лишилися навблаганними: папірус початку третього століття. Відповідно, сама молитва, на думку ряду сучасних дослідників, з’явилася під час гонінь Септимія Севера (після 202р.) або Деція Траяна (250р.). Вже тоді Діву Марію називали Богородицею і молилися їй про заступництво.

В будь-якому разі улюблена молитва багатьох християн усіх віків і народів засвідчує віру в допомогу Божої Матері. Ця віра, пронесена через горнило гонінь і страждань, підтверджена сотнями тисяч чудес і відповіддю на молитви, зміцнювала християн. Бо Мати Божа і після Успіння не залишила світ без своєї люблячої материнської опіки.

***

Щоби стежити за оновленнями follow me on facebook