Неділя 8 після П’ятидесятниці. Нагодування 5000 людей п’ятьма хлібами та двома рибами. Мф. 14:14-22

Щоби стежити за оновленнями follow me on facebook

Мф. 14:14-22

14 І, вийшовши, Ісус побачив багато людей, змилосердився над ними і зцілив недужих їхніх. 15 Як настав вечір, приступили до Нього учні Його і кажуть: місце тут пустинне і час уже пізній; відпусти людей, нехай підуть у селища і куплять собі щось їсти. 16 Ісус же сказав їм: не треба їм іти, дайте ви їм їсти. 17 Вони ж кажуть Йому: у нас тут тільки п’ять хлібів і дві рибини. 18 Він сказав: принесіть їх Мені сюди. 19 І звелів народові злягти на траву і, взявши п’ять хлібів і дві рибини, підняв очі на небо, благословив і, переломивши, дав учням хліби, а учні – народові. 20 І їли всі і наситились; і набрали залишків дванадцять повних кошиків; 21 а тих, що їли,було близько п’яти тисяч чоловіків, крім жінок та дітей.

 22 І зараз же звелів Ісус учням Своїм сісти в човен і пливти раніше за Нього на той бік, поки Він відпустить людей.

***

Проповідь Спасителя продовжувалася довше, ніж очікувалося. На відміну від сучасних християн, люди, що слухали слова Спасителя, ще не виробили неписаного правила, за яким служба разом із проповіддю не повинна перевищувати двох годин.

***

Місце примноження хлібів

Місце примноження хлібів

Чудо нагодування п’яти тисяч – єдине (крім Воскресіння Спасителя), що описано в усіх чотирьох Євангеліях: Мф. 14:14-22, Мк. 6:30-44, Лк. 9:10-17, Ін. 6:1-4. Чотирикратне повторення цієї історії свідчить, наскільки вона вразила сучасників і наскільки важливою здавалася їм. Щороку Церква повторює цю історію для нас, бо і ми потребуємо чути її знову і знову.

Крокуючи дорогами життя, християни стикаються з численними викликами, людськими потребами, життєвими труднощами і бідами. Чи можемо ми допомогти людині, якщо самі не маємо ні можливостей,  ні ресурсів? Можемо. Але лише в тому випадку, якщо не будемо зберігати припасене виключно для себе. Якщо віддамо те, що маємо, в руки Божі й приймемо назад примноженим і благословенним. Це включає не лише фінансові можливості, але й час, енергію, здібності та знання…

McKenzie, Alyce M. “You Want Us To Do What?” Patheos.com. 22 July 2011. Web. 26 Jan. 2015.

***

Мозаїка 5-го століття в Tabgha

Мозаїка 5-го століття в Tabgha

Історія про нагодування п’яти тисяч чоловік п’ятьма хлібами містить характерну літургійну мову. Ісус “взяв п’ять хлібів,” “підняв очі на небо,” “благословив,” “переломив,” “дав учням, а учні – народові”. І хоч ця пожива не була Євхаристією, вона була спільною трапезою Христа, апостолів і тисяч людей.

Трапеза Христа протиставляється іншій трапезі, також зображеній у 14 главі Євангелія від Матфея. Це святкування на честь дня народження Ірода. Євангеліє не зберегло перелік страв, які подавали до столу. Єдина тарілка, про яку згадано, містила відрубану голову Івана Хрестителя. За столом царя були ретельно відібрані гості. А наслідком стало бездумне і безглузде вбивство.

На противагу, навколо Христа зібралися різні люди, змилосердившись над якими, Спаситель примножив хліби так, що всі їли і наситились…

Petty, John. “Lectionary Blogging: Matthew 14: 13-21.” ‘progressive Involvement’ 25 July 2011. Web. 26 Jan. 2015.

***

Pent 8-3 christ-feeding-5000

Правовірні юдеї того часу були надзвичайно стурбовані власною дієтою. На відміну від наших сучасників, вони не цікавилися кількістю калорій, вмістом холестерину або жирністю харчів. Натомість ретельно пильнували кошерність кожного з’їденого шматка. Бо від цього, у значній мірі, залежала ритуальна чистота і відданість Богові.

Кошерність їжі полягала не лише у відмові від свинини. Необхідно було дотриматися цілого комплексу заходів, куди включалася ритуальна чистота кухаря, посуду та усіх використаних продуктів. Існувало лише два способи бути впевненим, що їжа кошерна. Перший, самому бути присутнім під час її приготування й особисто переконатися у кошерності кожного інгредієнта, чистоті посуду та правильності приготування. Другий – добре знати людей, що готували запропоновану їжу. У невеликих селищах, де люди знали один одного довгий час, їжа вважалася кошерною і безпечною, якщо була приготована поважною віруючою родиною, людьми, які знають закон і ретельно його дотримуються.  

Навколо Христа зібралося понад п’ять тисяч чоловік народу. Навряд, чи вони знали один одного, бо прибули послухати Спасителя з різних міст та селищ. Звичайно, ніхто не знав, звідки походили хліб і риба, що їх благословляв Христос. Хто їх готував? Чи були дотримані правила? Чи ця їжа була кошерною і її можна було безпечно їсти? Ці природні для віруючого юдея питання навіть не виникали. Захоплені проповіддю Христа, люди забули свої страхи й споживали примножений хліб, як благословенний і даний Богом. А те що дано Богом, не може бути не кошерним.

Суворе дотримання правил кошерності, було не останнім через що переступив Христос того дня. За тих часів важливим було не лише те, що людина їсть, але і з ким вона їсть разом. Це було суспільство, в якому повага вибудовувалася поколіннями. Поважні люди довіряли слову одне одного, вели спільні справи, одружували дітей. Якщо людина втрачала повагу, суспільні зв’язки руйнувалися автоматично. Рівень суспільної поваги демонструвався тим, хто приходив до людини в гості й, відповідно, запрошував до себе. Піди на обід до фарисея чи синагогального старійшини й до тебе будуть ставитися з пошаною. Але споживи їжу з митарями та грішниками й твій авторитет зрівняється з їхнім.

Того дня не було розподілу на суспільно шанованих і не шанованих людей. Хліби роздавали не за списком завчасу відібраних гостей. Охорона не перевіряла запрошених. Напевно, cеред тисяч наявних, були різні люди: правовірні юдеї і язичники, чоловіки і жінки, раби і вільні, праведники й грішники. На час цього скромного обіду зникли усі різниці між людьми. Впали усі паркани, що їх століттями люди зводили між собою. Усі перетворилися на єдину родину, що ділила спільний, посланий Богом хліб…

Breuer, Sarah Dylan. Proper 13, Year A. Dylan’s Lectionary Blog, 30 July 2005. Web. 26 Jan. 2015.

***

Pent 8-4 feeding5kЩороку Церква пропонує нам для роздумів цей уривок Євангелія, але як пo-різному він сприймається у різні часи. Уявіть, що проповідь про нагодування 5000 чоловік п’ятьма хлібами звучить під час Великого Голоду в Ірландії 1845-1852 років. Або в Україні 1932-33 років, коли мільйони людей загинули від голодної смерті. Або у наш час на кордоні Судану і Кенії, де мешканці таборів біженців від Суданського геноциду намагаються вижити за рахунок гуманітарної допомоги. Як пояснити голодним, чому Господь не нагодує їх, як Він це зробив колись? Чому діти, чоловіки, жінки помирають від голоду, коли в світі достатньо їжі, щоби нагодувати всіх?

А тепер уявіть ще складніше завдання. Як проповідувати цей уривок ситим або тим, хто страждає від зайвої ваги? Тим, чий досвід кулінарії обмежується спробами дотриматися дієти? Тим, хто не уявляє собі, що значить бути голодним?…

Weir, Todd. “About Eating and Feeding.” ‘bloomingcactus’ 21 Nov. 2005. Web. 26 Jan. 2015.

***

Pent 8-5 Multiplation-of-LoavesАпостол Андрій привів до Спасителя хлопця, що мав із собою п’ять хлібів і дві рибини. Не просто хлопця, майже дитину. Найменший, найслабший, без влади чи авторитету з усіх 5000 чоловіків. Дитячої їжі було досить для одного, якщо економно, – для двох. Віддаючи те, що мав, юнак ризикував залишитися голодним.

Боже благословення примножило хліби так, що їх вистачило усім і залишилося ще дванадцять кошиків. Цікаво не лише те, що Христос нагодував масу людей, а й те, що людині здається, що вона є занадто маленькою, бідною і немічною, щоби зробити щось значуще. Але в руках Божих навіть і маленький дар служить багатьом.

Sorensen, Daniel. “Jesus Feeds the 5000.” Http://www.sermoncentral.com. 1 Aug. 2006. Web. 26 Jan. 2015.

***

Pent 8-6 lanfranco-g-34Нагодування 5000 людей п’ятьма хлібами є єдиним чудом Спасителя (окрім Воскресіння), що описано усіма чотирма Євангеліями. Воно відбулося в околиці невеличкого рибальського селища Табха на північно-західному узбережжі Галілейського моря. Вважається, що назва “Табха” є викривленням грецького слова Heptapagon, що означає “сім джерел”. Частина джерел збереглася донині. Вони різняться температурою і солоністю води. Тепла джерельна вода притягувала зграї риб, особливо в зимовий час. Табха була риболовною окраїною Капернаума, де ловила рибу переважна більшість рибаків.

Додатково, течію джерельної води використовували для роботи водяних млинів. Жорна виготовляли з місцевого базальтового каменя. Кілька з них досі лишаються коло місцевої синагоги.

Незважаючи на те, що Табха знаходилася в тридцяти хвилинах ходи від Капернаума, навколишня місцевість була пустельною…

Markquart, Edward F. “Tabgha – Location  and Profile.” Sermons from Seattle. Web. 26 Jan. 2015.

***

Pent 8-7 Brian Jekel The Feeding of the 5000

Нагодквання 5000, Brian Jekel

Перед споживанням їжі правовірний юдей піднімав хліб і говорив слова благословення: “Благостовенний Ти, що виводиш хліб від землі”.
Коли подавалися інші страви промовляв: “Благословенний Ти, за чиїм словом виникло усе”.
Якщо до столу подавалося вино, додавав: “Благословенний Ти, що створив плід лози виноградної”.

***

Починаючи з часів раннього християнства віруючі вшановували місця пов’язані з земним життям Спасителя. Зокрема, вшановували і місце на якому відбулося чудо нагодування 5 000 чоловік п’ятьма хлібами та двома рибами. Зараз це місце називається Tabgha – арабське викривлення грецької назви Heptapegon (Сім Джерел). Воно розташоване у вузькій родючій долині, що орошується кількома джерелами на північному березі Галілейського озера.

Pent 8-11 tabgha churchВ четвертому столітті тут було збудовано невеличку каплицю (18 x 9.6 м. зараз відкрита лише частина її фундаменту). Лишилися спогади паломників про цю каплицю. Наприкінці четвертого століття Egeria згадує: “Недалеко від Капернаума, вздовж Галілейського моря є ділянка, на якій ростуть пишні трави, числені дерева та пальми. Недалеко є Сім Джерел, що забезпечують землю необхідною кількістю вологи. У цьому плідному саду Ісус нагодував 5 000 чоловік п’ятьма хлібами та двома рибами. Камінь, на який Спаситель поставив хліб після благословення став престолом”.

Протягом п’ятого століття на місці чуда збудували великий монастир та храм прикрашений вишуканою мозаїчною підлогою. Площа монастиря 56 x 33 м., на яких розташовувалися двір та кімнати для монахів і числених паломників.

Pent 8-12 floor with rock 2У сьомому столітті монастир разом із храмом було знищено, ймовірно під час арабського завоювання, та поховано під товстим шаром бруду та каміння. Після розкопок 1980-х років храм відбудовано у Візантійських традиціях із збереженням оригінальних мозаїчних елементів.

Двома рядами колон від центральної частини храму відділено два приділи. В центрі апсиди вівтарної частини підвишення на якому необроблений камінь. Саме на цьому місці стояв Спаситель під час примноження хлібів. Поза каменем будо знайдено мозаїку з кошиком хлібів та двома рибами.

Зараз церква належить ордену Бенедиктинців. 18 червня, 2015 храм разом із іншими приміщеннями постраждав від підпалу. Прадавні мозаїки не постраждали, але інші приміщення зазнали значної шкоди. Підпал розглядається як злочин на грунті ненависті вчинений єврейськими екстремістами. Перед підпалом на стінах храму з’являлися написані спреєм цитати на івриті, що забороняють поклоніння ідолам.

“Archaeology in Israel: Tabgha.” Jewishvirtuallibrary.org. Israeli Foreign Ministry. Web. 25 July 2015.

***

Pent 8-8 Feeding the Five Thousand by James TissotЧудо нагодування 5 000 людей розглядалося Церквою в трьох контекстах: минулого, сучасного та майбутнього.

Минуле: паралель із виходом з Єгипту
Євангеліє від Матвія було написано для євреїв і підкреслює виконання Христом Старозавітних пророцтв про Месію. Для християн з євреїв події давньої історії Ізраїля були прообразом спасіння людства. Подібне бачення мали отці ранньої Церкви. Зокрема, Кирил Олександрійський писав: “Усе, що написано про благословенного Мойсея ми сприймаємо як образ спасіння, що прийшло у Христі” (Glaphyra [Illumination] on Exodus, 1.3).
Нагодування 5 000 є однією з подій, що демонструють Христа, як новного Мойсея і навіть більше: як Того, Хто діяв через Мойсея на користь синів Ізраїлевих. Як вихід з Єгипту почався після переслідування фараоном ізраїльтян, Євангельська історія починається з вбивства Іродом Іоана Хрестителя. Почувши про смерть пророка Ісус “відплив на човні у безлюдне місце”. Спаситель, апостоли та люди, що пішли слідом за Ним, перебували у безлюдному місці, так само як Мойсей із народом у пустелі Синайській. В пустелі Бог годував людей манною та перепелами. У “безлюдному місці” Христос нагодував людей хлібами та рибою. У Старому заповіті чудо нагодування поєднувалося з переходом моря по сухому, у Новому – з ходінням Спасителя по воді…
Pent 8-9 The Miracle of the Loaves and Fishes by Lambert LombardСучасне. Господь годує Свою Церкву
Нагодування 5 000 було першою спільною трапезою, де Спаситель був не гостем, а господарем і продемонстрував бажання мати людей навколо одного столу. Іларій Піктавійський зуважував, що 5 000 чоловік, нагодованих Христом у пустелі, знаменують 5 000 чоловік, що навернулися після проповіді Петра (Діян. 4:4).
Хліб є символом Спасителя: “Ісус сказав їм: Я є хліб жит­тя; хто приходить до Мене, не відчуватиме голоду, і хто вірує в Ме­не, ніколи не матиме спраги” (Ін. 6:35). За часів язичницьких гонінь на християн риба також була символом Христа. Грецькі літери слова “риба” для християн були анаграмою, що приховувала значення “Ісус Христос Божий Син, Спаситель”. Таким чином чудо нагодування 5 000 п’ятьма хлібами і двома рибами вказувало на євхаристійне єднання вірних.
Майбутнє. Месіанський бенкет
Раніше в Євангелії від Матфея Христос говорив: “Кажу ж вам, що багато прийдуть зі сходу й заходу і возляжуть з Авраамом, Ісааком і Яковом у Царстві Небесному” (Мф.8:11), вказуючи на великий бенкет, що очікує праведників. Пророк Ісая так змальовує цей бенкет: “І зробить Господь Саваоф на горі цій для усіх народів трапезу з ситних страв, трапезу з чистих вин, з жиру кісток і найчис­тіших вин; і знищить на горі цій покривало, яке покриває усі народи, покривало, яке лежить на усіх племенах. Поглинена буде смерть навіки, і витре Господь Бог сльози з усіх облич, і зніме ганьбу з народу Свого по усій землі; бо так говорить Господь. І скажуть у той день: ось Він, Бог наш! на Нього ми уповали, і Він спас нас! Цей є Господь; на Нього уповали ми; радіймо і веселімось у спасінні Його!” (Іс. 25:6-9). Пророк вказує на часи коли Господь відновить обраний народ, збире своїх дітей з усього світу і разом із ними братиме участь у великому бенкеті. В нагодуванні 5 000 віруючі бачили прообраз цього месіанського бенкету. Говорячи про багатьох зі сходу і заходу Спаситель вказував, що місце за святочним столом знайдеться не лише для євреїв, але праведники усіх народів зберуться разом у Царстві Небесному.

Pent 8-10 Jacopo Bassano. The Feeding of the Five ThousandБогослужбовий символізм
Православне богослужіння включає символіку п’яти хлібів. Під час здійснення проскомідії священик використовує п’ять хлібів визначеної форми й приготовлених особливим чином (вони називаються просфорами) для приготування Святих Дарів. З одного хліба вирізається Агнець. З інших виймаються часточки в пам’ять про Богородицю, святих, живих і спочилих членів Церкви. Таким чином кожної Божественної літургії ціла Церква насичується п’ятьма хлібами.
Під час Літії священик молиться: “Господи Ісусе Христе, Боже наш, Ти благословив у пустині п’ять хлібів і п’ять тисяч народу наситив; Сам благослови і хліби ці, пшеницю, вино і єлей і примнож їх у місті цьому і в усьому світі Твоєму, а вірних, що їх споживають, освяти… ” і благословляє п’ять хлібів разом із пшеницею, вином і єлеєм.

“A Table in the Wilderness.” Melkite Eparchy of Newton. Web. 25 July 2015.

***

Питання з уроків дитячої недільної школи: “Скільки людей наїлося під час нагодування Христом 5000 п’ятьма хлібами?” – здається зрозумілим. Але воно є таким самим оманливим як: “Скільки продовжувалася 100-літня війна?” (116 років).

Євангеліст Матфей говорить: “Тих, що їли, було близько п’яти тисяч чоловіків, крім жінок та дітей”. Припустимо, що половина чоловіків мали з собою жінок, а половина жінок мали при собі дитину. У цьому випадку вийде 8750 голодних ротів. Серед дослідників Євангелія звучать цифри до 20000-30000 людей. В усякому випадку будь-які обчислення є приблизними та змінюють кількість нагодованих у бік зростання…

***

Різниця між Христом і апостолами полягала в тому, що апостоли бачили суттеву нестачу продовольства у нас лише “п’ять хлібів і дві риби”, а Спаситель бачив благословення Боже у наявності будь-якої їжі. Саме це благословення примножило малу кількість і задовільнило усих голодних…

***

Влітку 1959-го тринадцятирічний Роберт Гілл жив в Італії, де його батько, сержант Американської армії, проходив службу. Роберт прочитав про гуманітарну місію доктора Альберта Швейцера в Африці та вирішив допомогти. Власних грошей дитини висточило на одну упаковку аспірину. Оскільки на пересилку коштів не було, Роберт написав листа командуючому авіаційними силами Італії з проханням при нагоді “закинути” ліки до одного з госпіталів. Вражений емоційністю молодого чоловіка командуючий передав листа італійському радіо. Журналісти зробили невеликий сюжет де розповіли про гуманітарну місію і наміри Роберта допомогти лікарям. Через короткий час тисячі італійців приєдналися до благодійного наміру. В липні 1959-го Роберт Гілл супроводжував до Африки чотири з половиною тони медикаментів вартістю в понад 400 000 доларів на літаках наданих урядами Францій та Італії. Доктор Швейцер зазначив: “Я ніколи не думав, що дитина може стільки зробити для госпіталя”. “Я мав лише одну пачку аспірина, і бажання послужити Богові дорою справою” – казав Роберт. Дивним чином Господь прийняв дарунок дитини і багатократно помножив його, претворивши на 4,5 тон ліків.

Alessandri, Linda M. “”So You Think You Have Nothing?”” Havenlc.org. 8 Feb. 2015. Web. 25 July 2015.

***

Реб і Джеккі, молода родина з Північної Кароліни, мріяли відкрити невеличкий власний ресторан. Після років важкої праці та суворої економії вони були, як ніколи, близько до своєї мети. Було призначено день відкриття і закуплено продукти. Зранку була запланована остання санітарна інспекція, після якої родина мала отримати бізнес-перміт та, по-обіді, відкрити ресторан для відвідувачів. Велика вивіска з назвою “Наше Місце” сповіщала мешканців міста про відкриття.

Плани родини зруйнував ураган Hugo в одну ніч перед відкриттям. Повалені дерева заблокували дороги, зруйнували велику кількість будинків і магазинів та обірвали усі електричні дроти. Схвильовані Реб і Джеккі пішки прибігли до свого ресторану. Він виявився неушкодженим. Більше того, їх ресторан, що перебував у одному будинку зі станціями пожежників та рятувальників були єдиним місцем де була електрика (бо пожежники мали потужного генератора).

Реб зателефонував до санітарної інспекції, але, як і всі інші державні установи, вона була зачинена на невизначену кількість часу – “до відновлення електропостачання”. Зазвичай, проходили тижні поки життя повернеться до звичного порядку. Відкриття було зірвано. В холодильниках та морозилках ресторану було 300 фунтів м’яса, великий запас хліба, молока, помідорів, огірків, салату та багато інших продуктів, що не могли чекати наступної дати відкриття. Реб і Джеккі вирішили: якщо не можна це продати, треба роздати безкоштовно.

Коло вивіски “Наше Місце” почепили іншу “Безкоштовно”. Спочатку приходили лише пожежники, рятувальники та поліцейські. Поступово до них почали приєднуватися місцеві мешканці. Завантажена кухнею родина навіть не помітила як ситуація навколо ресторану почала змінюватися. Спочатку, одна з відвідувачів почала замітати підлогу, інша – мити посуд. Чоловіки разом із Ребом почали смажити м’ясо на грилі. Місцева радіостанція оголосила, що з цілого міста електрика є лише в ресторані “Наше Місце”, господарі якого безкоштовно годують усих бажаючих.

Протягом кількох годин нікому не відомий ресторан, що навіть не мав ліцензії на свою діяльність перетворився на центр міста. Мешканці виймали з непрацюючих холодильників продукти та несли до ресторану. Місцеві магазини машинами підвозили курятину, яйця, молоко, овочі та безліч напівфабрикатів: усе, що могло спортитися без холодильників. Десятки добровольців допомагали господарям готувати, прибирати та організовувати роботу закладу.

Першого ж дня ресторан нагодував понад 16 000 чоловік. Коли пізно вночі двері для відвідувачів таки зачинилися, стомлені важкою працею господарі вирішили перевірити чи вдалося їм роздати свої запаси. Холодильники були забиті до верха. В коморі залишалося 500 хлібин, ящики майонезу, 350 банок кави та безліч іншої продукції. Подібне продовжувалося і в наступні дні. Годі і говорити, що ресторан “Наше Місце” став улюбленим закладом місцевих мешканців.

SHORE-GOSS, JOSEPH. “On Feeding of the 5,000: A Recent Sermon.” North Hollywood-Toluca Lake, California Patch. 16 Aug. 2012. Web. 25 July 2015.

***

 Щоби стежити за оновленнями follow me on facebook